«Діти наші мусять знати правду … не від ворогів наших, а від чесних … мужів науки (до 125-ої річниці з дня народження патріарха Мстислава)»

Таку назву мав науково-популяризаційний «круглий стіл», який зорганізували Полтавська обласна військова адміністрація і кафедра історії України Полтавського національного педагогічного університету за участю провідних науковців-релігієзнавців з Полтави, Києва, Острога, Запоріжжя, Великої Британії, духовенства єпархії ПЦУ та Полтавського офісу УІНП. Як зазначила модераторка й ініціаторка «круглого столу», докторка історичних наук, завідувачка кафедри історії України ПНПУ Людмила Бабенко: «Маємо на меті не тільки відтворити етапи життя, діяльності Патріарха Мстислава, але й спробувати знайти точки дотику, як сьогодні це екстраполюється на проблеми сьогоднішнього православ’я в Україні».

Перший проректор ПНПУ України О. Гура зауважив, що Патріарх Мстислав усе життя присвятив боротьбі за незалежність України та помісну православну автокефальну церкву. «Патріарх Мстислав творив істинну церкву, яка б не копіювала російську, бачив українське православ’я народним, козацьким. Ми втілили мрію Патріарха: об’єдналися у єдину канонічну Помісну православну Церкву», — сказав Архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ Афанасій. Також привітальне слово виголосив заступник директора з наукової роботи Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Володимир Мокляк. А завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії цього музею Наталія Кузьменко розповіла про головні віхи життєвого шляху Патріарха.

Батько походив із полтавського козацького роду, мати— рідна сестра Симона Петлюри. Навчався в Полтавській гімназії. У березні 1918-го вступив до кінно-гайдамацького полку імені Костя Гордієнка, з 1920-го — у 3-й Залізній дивізії Армії Української Народної Республіки. Отримав старшинське звання хорунжого. Особистий ад’ютант Головного Отамана УНР Симона Петлюри (1920-1921). У 1923-му емігрував до Варшави, закінчив Вищу школу політичних наук. У 1930-му обраний послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі. Брав участь у церковному і релігійному житті. 1 вересня 1941-го увійшов доскладу «Тимчасової адміністрації Української православної церкви» на Волині. У квітні 1942-го прийняв постриг під чернечим ім’ям Мстислав. Активна діяльність з відродження УАПЦ стала однією з причин переслідування німецькими нацистами. Гітлерівці заарештували, допитували, кинули до в’язниць. Патріарх поневірявся по гестапівських катівнях Чернігова, Прилук та Києва. З 1947-го — митрополит УПЦ Канади. З 1949-го — митрополит УПЦ в Америці. Збудував церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруці, поблизу Нью-Йорка. Очолив УПЦ у США в 1971-му. 30 жовтня 1989-го проголошений патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та кордоном. На Всеукраїнському православному соборі в червні 1990-го обраний патріархом Київським і всієї України УАПЦ. В жовтні прибув в Україну. Після створення в 1992-му УПЦ Київського патріархату проголошений її патріархом. Тоді ж передав новоствореним Збройним силам України прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.

Доктор історичних наук, професор кафедри історії Національного університету «Острозька академія» (м. Острог) Андрій Смирнов висвітлив участь Степана Скрипника в національно-церковному русі на Волині у міжвоєнний період. А у доповіді доктора історичних наук, професора кафедри історії України ПНПУ Юрія Волошина йшлося про діяльність Патріарха Мстислава у роки Другої світової війни в оцінці спецслужб. Пан Юрій оприлюднив цінні для дослідників і широкого загалу документи, які спростовують низку міфів комуністичної пропаганди.

Душпастирську діяльність владики Мстислава в діаспорі окреслив професор кафедри історії України Запорізького національного університету Олександр Ігнатуша.

Обласний благочинний Харківсько-Полтавської єпархії ПЦУ, протоієрей Олександр (Горай), привернув увагу присутніх до проблем меморіалізації Патріарха Мстислава у Полтаві. Важливо, що у межах декомунізації в Полтаві вулицю Карла Лібкнехта перейменовано на честь Патріарха. Тут збереглася хата, де він жив. Її внесено до туристичного маршруту місць пам’яті родини Петлюр-Скрипників. Водночас проблема збереження цього місця пам’яті лише загострюється навіть попри отримання Паспорту об’єкта культурної спадщини. До досягнення мети — зробити родинний дім Петлюр-Скрипників музеєм та духовним і туристичним центром ще дуже далеко. Стан будинку — аварійний, стеля тримається на підпорках, немає електрики і опалення.

Прозвучали й спогади. «Цікавинками» візитів патріарха Мстислава до Полтави у 1991 і 1992 роках ділився настоятель Свято-Покровської церкви ПЦУ у м. Полтаві, протоієрей Миколай (Храпач). Відбулося й онлайн включення із містом Ексетер Великобританії. Зокрема, науковий співробітник кафедри класики, древньої історії, релігії та теології Ексетерського університету Сергій Шумило виступив із доповіддю «Спогади про візит патріарха Мстислава до Києва та Чернігова в 1990 р.».

Завершився науковий форум доповіддю доктора філософських наук, професора, завідувача Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України Олександра Сагана, який назвав юридичні особи, яка використовують назву «УПЦ», «структурними підрозділами Московської патріархії» та грунтовно проаналізував стан православ’я в Україні після надання Томосу. На думку, Сагана, навіть чинне українське законодавство в сфері релігії дає змогу навести лад у Києво-Печерській лаврі та й по всій державі, за винятком тимчасово окупованих територій.

Брали участь журналісти, студенти вишу, держслужбовці, професор кафедри історії України Роман Сітарчук; доцент кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання, кандидат історичних наук Юрій Вільховий; співробітник науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії краєзнавчого музею Ольга Вільховик та Леонід Кушнір.

Відео і тематичні виставки

У межах «круглого столу» продемонстрували просвітницьке відео, що його підготували в українській діаспорі: «Союз українок США» та волонтери музею Патріарха Мстислава, який діє на території церковно-меморіального комплексу у Саут-Баунд-Бруці поблизу Нью-Йорка. А ще відеоматеріали про Патріарха–від Полтавської ОДА з циклу «Поборники незалежності»

та виробництва Інституту нацпам’яті з циклу «ІстФакт».

 12 квітня у навчальному корпусі №1 ПНПУ на факультеті історії і географії презентували тематичну виставку, яку підготували фахівці краєзнавчого музею Тетяна Менчинська та Наталія Кузьменко. У основі виставки фотоматеріали про діяльність Патріарха Мстислава, зокрема й про візити до Полтави. Експонуватиметься для містян, студентів, усіх охочих протягом двох тижнів.

А от співробітники Державного архіву Полтавської області створили і відкрили виставку документів «Патріарх Мстислав: служити Богові і Україні».

Директорка архіву Валентина Гудим та її заступник Тарас Пустовіт під час презентації для ЗМІ і учнів шкіл облцентру привернули увагу до документів, які висвітлюють полтавський та еміграційний періоди життя Паріарха, зусилля з відродження УАПЦ під час Другої світової війни, а ще світську діяльність – громадську і політичну.

Олег ПУСТОВГАР, учасник «круглого столу», регіональний представник УІНП в Полтавській області