Ігор Головатий: місяць без Мамая, чому залишилися його схеми або що змінилось для Полтави?
Минув місяць після того, як Олександр Мамай отримав офіційний статус корупціонера за рішенням ВАКС
І хоча він досі перебуває у щорічній відпустці, але до припинення його повноважень та виконання рішення суду залишаються лічені дні. Та що змінилося для Полтави і для полтавців без нього, якщо всі його люди та всі його схеми продовжують працювати і надалі?
Звісно, що нічого. Навпаки, як ми бачимо, політична криза в Полтавській міській раді тільки поглиблюється. І однією з причин цьому є те, що на своїх посадах заступників міського голови продовжують працювати всі наближені особи до корупціонера Мамая. Це Валерій Пархоменко, Світлана Тарашевська, Ольга Борисенко, Наталія Сук. Не кажучи вже про керівників комунальних підприємств, профільних управлінь та організацій. Та чи можна було очікувати на якісь кардинальні кадрові зміни, коли виконувати обов’язки Мамая став Андрій Карпов? Риторичне питання. Оскільки Карпов свого часу в унісон з «ОПЗЖ» та «За Майбутнє» голосував за призначення всіх тих посадовців, які за три роки останньої каденції встигли засвітитися не в одному корупційному скандалі. Як наприклад це сталося із КП «Полтава-Сервіс» та його керівником та депутатом від партії «За Майбутнє» Денисом Поліщуком.
Так само не зроблено жодного руху з подолання корупційних годівничок у сфері ЖКГ, які роками годують ОЗУ Мамая. До прикладу — це схема заробітку на полтавцях під назвою «реалізація е-квитка» від Максима Голдиша (та його «Фарго Сістемс»), а також продаж транспортних карток від Мамая. Хоча «Європейська Солідарність», яку в міській раді очолює Карпов, зараз має всі важелі впливу для того, щоб не тільки розібратися в усьому, а ще й припинити реальний грабунок КП «Полтаваелектроавтотранс». Тим паче, що профільну депутатську комісію з питань ЖКГ очолює однопартійка Карпова — Юлія Городчаніна, яка, до речі, обіцяла розробити та подати проект рішення по проведенню аудиту всієї комунальної сфери Полтави, про який я говорю вже не один рік.
Але, на жаль, як це і буває з нашими політиками, обіцяти — не означає одружитися. Бо хто ж піде проти тих, за кого колись голосував в сесійній залі і кому три роки давав свою мовчазну згоду на грабунок Полтави?
Про це і багато чого іншого розповів у своєму інтерв’ю київському журналісту та автору проекту «Свободний» Владу Сидоренко.
Всім кому цікаво, яким чином Мамай та його посіпаки наживаються за рахунок продажу транспортних карток та що таке «е-квиток по-полтавськи», рекомендую подивитися це відео.
Особливо хотілося б, щоб його ретельно передивилися правоохоронні органи.
Ігор ГОЛОВАТИЙ, громадський діяч