Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко вважає, що рішення про перейменування Лубенської загальноосвітньої школи № 2 створення Академічного ліцею імені братів Шеметів є ще одним вагомим кроком до популяризації у територіальній громаді цих видатних земляків. Він нагадав: на честь братів Шеметів у Лубнах встановлено меморіальну дошку й створено документальне відео «Спасибі, брати Шемети».

А ще у серпні 2021 року за ініціативи ГО «Лубни-Медiа», газети «Хлiбороб», краєзнавців та журналiстiв, за підтримки меценатів й Лубенської міської ради започатковано премію імені братів Шеметів. Нею нагороджують особистостей, що мають здобутки як журналiсти, лiтерататори, краєзнавці й популяризатори нацiонально -патрiотичного руху.

«Народні обранці Лубенської громади зробили гідний внесок у справу увічнення пам’яті видатних борців за незалежність України, діячів Української революції 1917-21 рр., українських патріотів, меценатів, подвижників національного відродження, української культури та духовності початку ХХ століття», — зазначила секретар Лубенської міської ради Маргарита Комарова. 

«Ми йдемо шляхом національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Рішення розроблене на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», Положення про ліцей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1062, Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №86 та з метою упорядкування діяльності закладів освіти громади», — зауважив начальник Управління освіти виконкому Лубенської міськради Мирослав Костенко.

Довідково: Лубенський академічний ліцей найменовано на честь рідних братів, уродженців Лубенщини: громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради Шемета Володимира Михайловича (1873-1933), громадського діяча Шемета Миколи Михайловича (1882-1918), публіциста і політичного діяча Шемета Сергія Михайловича (1875-1957).

Володимир – найвідоміший серед братів. Народився у родині військового, тож з малих літ хлопець привчився до дисципліни. Ця риса характеру стала у нагоді у студентські роки. Дуже дисципліновано поводив себе у таємному політичному товаристві «Братство тарасівців». Туди він вступив, навчаючись у Київському університеті Святого Володимира. Там він познайомився з Миколою Міхновським – політиком, який першим висунув конкретну ідею самостійності України. Заснував разом із Миколою і Сергієм осередок цієї організації у Лубнах. У квітні 1906 року Володимира обирають депутатом до першої Державної думи (це був чи не єдиний кандидат, який пройшов до думи під суто національними гаслами); він входить до складу української фракції та бюро українського парламентського клубу. У 1917 його делеговано до Української Центральної Ради від Лубенської гімназії. Протягом 1919-1923 років Володимир Шемет був співробітником всеукраїнської академії наук, працював у комісії для складання словника живої української мови, збирав народні технічні терміни столярства, теслярства, будівництва. До речі, цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою Верховної Ради 31 березня на державному рівні відзначається150-річчя від дня народження Миколи Міхновського, а 17 липня  – 120 років із дня народження сина Володимира Шемета – Богдана (1903–1992), громадського та політичного діяча; діяча української еміграції, співзасновника та багатолітнього керівника «Союзу українських організацій Австралії», засновника «Гетьманської організації Австралії». 

У Полтаві ідеї «Братства Тарасівців» поширював Микола Шемет. Сергій Шемет — організатор товариства «Просвіта» у Лубнах.

Шемети заснували перші приватні україномовні гімназії на Лубенщині та Києві. А ще у вітчизняну історію увійшли як видавці першої україномовної газети на Лівобережній Україні «Хлібороб» (1905 рік). Редагували видання Микола та Володимир, а Міхновський визначав ідейно-політичний напрямок. Поява першої україномовної газети спричинила справжній фурор: у Києві її продавали за спекулятивними цінами, її розповсюджувачів заарештовувала поліція. Згодом проти Володимира Шемета каральні органи російської імперії порушили кримінальну справу, а газету,  після виходу п’ятого номеру прогнозовано заборонили. 

У 2005 році з ініціативи тодішнього начальника управління у справах преси та інформації Полтавської облдержадміністрації, депутата обласної ради Олега Пустовгара (нині регіональний представник УІНП у Полтавській області) у Полтаві та Лубнах широко відзначено 100-річчя виходу газети «Хлібороб»: спільно з Полтавським національним педагогічним університетом проведено 2-денну Всеукраїнську наукову конференцію; за підтримки Руху встановлено разову ювілейну премію ім. братів Шеметів для відзначення журналістів, які утверджували у інформаційному просторі українську національну ідею; коштом обласного бюджету видано тематичну книгу «Потужна сила рідного слова».

Детальніше про братів Шеметів читайте у статті заступника директора Державного архіву Полтавської області Тараса Пустовіта сторінці Полтавського офісу УІНП в інтернет-виданні «Полтавщина»

Полтавський офіс УІНП