Продовжуємо нашу рубрику “Неймовірна Одещина”. І цього разу розказуємо, де неймовірні світанки та заходи сонця, кемпінг та фантастична природа. Це все можна знайти на озері Ялпуг. Найбільше прісне озеро України знаходиться в Одеській області. Що там є цікавого, дізнавалася журналістка 048.ua.

Озеро Ялпуг розташоване на Бессарабії. Фактично воно знаходиться на території трьох районів — Ренійського, Болградського та Ізмаїльського. Та входить до групи Дунайских озер. 

Озеро було сформовано завдяки розливам Дунаю. Його утворенню сприяла стабілізація рівня Чорного моря за останні тисячі років, що призвело до наповнення центральної частини гирла наносами Дунаю. 

За деякими джерелами, його незвичайна для нашого вуха назва походить від тюркського jalpyh — «цукровий», адже саме з цукром у мешканців цих місць асоціювалися білі береги водойми. Довжина озера складає 39 кілометрів, ширина — 15 кілометрів. Максимальна глибина — 5,5 метрів, а загальна його площа — 149 квадратних кілометрів. 

Південні береги озера піщані, з гарними пляжами, там можно погуляти по білосніжному піску, а біля села Озерне можна пройтись вздовж мальовничих обривів. Спостерігати там за дикою природою — величезне задоволення. Перлина цього місця — білі лебеді, які живуть у густому очереті.

Ось, що про це місце розповідає туристка, яка відпочивала там кілька років.

«Там неймовірні світанки та заходи сонця, є великі бази відпочинку, на яких раніше було дуже весело: з ранку відпочивали на пляжі, а ввечері смажили шашлики в альтанці з приголомшливим виглядом. Кілька років тому їх закинули, а зараз у деяких живуть біженці. Вода у Ялпузі влітку завжди тепла. Не знаю, як зараз, але раніше можна було взяти на прокат катамаран та плавати озером».

Дійсно, температура води влітку становить приблизно 24-25 градусів тепла. А взимку воно може замерзнути, але льодовий режим не стійкий.

Звісно, у такого місця є і своя легенда. Кажуть, що на озеро завітав російський поет Олександр Пушкін, коли їхав до Одеси. Йому так сподобалося місцеве озеро, що в прибережному парку він посадив дуб. А жителі міста тепер ретельно оберігають це дерево.

Це чудове місце для риболовлі. В озері мешкає більше 40 видів риб та раків, і з кожним роком їхня популяція зростає. Серед них — білий амур, судак, щука і кістлявий лящ. Ялпуг цінується і великою кількістю вузькопалого раку, вилов якого зазвичай починається навесні, коли він виходить на мілководді. Але така ситуація з морськими мешканцями була не завжди.

Ще до 1988 року вода Ялпуга інтенсивно забруднювалась хімікатами, добривами, які використовували під час обробки полів місцеві селяни. Ситуація на межі катастрофи була в 1985 році, коли вимерла величезна кількість риби, залишили місце його постійні мешканці, у тому числі птахи та тварини.

Одного разу у ґрунтові та поверхневі води (територія сучасної Гагаузії) потрапило багато отрутохімікатів , що викликало масову загибель риби. Остання партія прострочених добрив, пестицидів і отрутохімікатів, що зберігалися на складах в Гагаузії, була вивезена для утилізації в травні 2018 року.

Також водойма вважається важливим накопичувачем прісної води у регіоні, проте через антропогенний вплив її стан з кожним роком погіршується. Екоактивісти багато років б’ють на сполох, боячись втратити одну з дивовижних природних перлин України, проте серйозних заходів щодо відновлення Ялпуга поки не проводилося.

Тут були і археологічні знахідки. На берегах Ялпуга виявили залишки поселень стародавньої людини, включаючи представників трипільської та черняхівської культур, предмети побуту і прикраси із стародавніх Греції і Риму, знахідки пори османського панування. У листопаді 2010 року на західному березі озера знайдені дві золоті накладки на кінську збрую з гранатами-альмандинами та передані в музей Придунав’я.

Також цікаво, що у 1914 році по озеру між Болградом і Ізмаїлом було відкрито водне сполучення, яке забезпечували два пароплава і 20 барж, що дозволило доставляти залізничні вантажі в дунайські порти, оскільки Ізмаїл та інші дунайські пристані в той час не були з’єднані залізницею з іншими містами. А в період 1918-1944 рр. озеро використовувалося в якості гідродрома школи гідроавіації, яка перебувала с. Чишма-Варуіта (суч. с. Криничне).

До речі, на березі озера в селі Криничне знаходиться відоме виноробне господарство. Туди можна завітати та відправитися на екскурсію і дегустацію. Тому що саме там роблять легендарне одеське Чорне вино. Це абсолютно локальний напій, що розкриває український характер. Після дегустації напоїв та прогулянки по винограднику можна піти на оцетарні, де виробляється бальзамічний оцет.

Озеро знаходиться недалеко від Болграда. Це місто вважається столицею болгар в Україні. Тут можна подивитися на кафедральний собор Святого Преображення Господнього. Він є пам’ятником архітектури XIX століття. Цікава і церква Святого Митрофана. Однак місцеві жителі називають її «пантеон Інзова» або «усипальниця Інзова». Саме тут поховані останки генерала Івана Микитовича Інзова. Він був опікуном болгарських поселенців і ратував за зрівняння їх у правах із німецькими колоністами.

Також біля Ялпуга є Ізмаїл. Місто відоме тим, що воно є базовим портом Українського Дунаю. Тому вважається, що Ізмаїл —це «брама» в регіон Нижнього Дунаю. Також у місті збереглася велика кількість пам’яток архітектури. Один із прикладів — Турецька мечеть. Вона була побудована в кінці XVI століття і є відмінним зразком турецького зодчества в епоху Середньовіччя. Ще однією дивовижною пам’яткою міста Ізмаїл є Покровський собор, будівництво якого тривало з 1822 по 1836 рік згідно проекту архітектора А. Мельникова. 

З кожним днем стає все тепліше. Весна потроху входить у свої права. А на озері вже розпочався сезон рибної юшки. В мережі є багато пропозицій щодо екскурсій. Тож відкривайте для себе нові цікаві місця у нашій рідній Одеській області. 

Читайте також: Неймовірна Одещина: сім унікальних традицій регіону, — ФОТО