22 лютого Вищий антикорупційний суд виніс ухвалу щодо проведення 2 березня 2023 року підготовчого засідання по справі «домогосподарок Мамая».

У тексті ухвали сказано, що усі обвинувачені — а це міський голова Олександр Мамай, керівниця «Інститут розвитку міста» Тетяна Татаріна, бухгалтер «ІРМ» Оксана Шпіньова, домогосподарки Валентина Кропивна та Ольга Кубай — уклали угоди про визнання винуватості. Тепер суд має їх затвердити.

Якщо раніше ми лише припускали, що така угода укладена (Олександр Мамай стрімко зі свідка по справі став одним з обвинувачених), то тепер про це можна говорити як про факт.

Нагадаємо, що Олександра Мамая звинувачують за двома статтями:

• ч. 4 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем);
• ч. 1 ст. 366 КК України (Службове підроблення).

Максимальне покарання, яке загрожує Олександру Мамаю — 8 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Якраз щоб уникнути суворого покарання обвинувачені йдуть на укладання угоди з прокурором, яку затверджує суд. Це майже гарантує умовне засудження.

Що саме змусило Олександра Мамая піти на угоду з прокурором? Можливо, правоохоронці натякнули, що мають на руках й інші епізоди порушенням ним законів. І без угоди навіть одна справа «домогосподарок» могла завершитись для Олександра Мамая реальною тюрмою. Тож, на нашу думку, міський голова змушений був обирати для себе менше зло.

Нагадаємо, що окремі джерела припускають, що після вироку суду, 3 березня, Олександр Мамай може добровільно піти з посади, не чекаючи на завершення судової процедури, яка передбачає можливість оскарження рішення.

Якщо це станеться, то у міськраді майже миттєво розпочнеться «коаліціада», яка передбачає тасування посадової колоди.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»