В матеріалах вказано, що організатором цієї злочинної групи була людина на прізвисько «Дядя…». Друга частина його прізвиська у судовому реєстрі зашифрована, також не зрозумілу роль «Дяді» — він чиновник чи приватний підприємець.

Основну організаційну роботу виконував Микола Калініченко — тодішній начальник Полтавської митниці. Він шляхом умовлянь та підкупі втягнув у корупційну справу своїх підлеглих: начальника відділу митного оформлення №1 Полтавської митниці ДФС, інспекторів цього ж відділу, а також митників з Кременчука та Запоріжжя. Серед них вказані імена: Юрій Васюта, Іван Дубовий, Владислав Бондаренко, Інна Ключук, Лілія Рибалка (Філатова). Імена інших фігурантів справи поки не розкриті, оскільки вони не оскаржували свої запобіжні заходи.

За версією ДБР, підозрювані митники допомагали трьом компаніям імпортувати каву із Бразилії на територію України за зниженою ціною. Мова йде про три компанії: ТОВ «Геліад» з Миколаєва, ТОВ «Стетік» з Києва, ТОВ «Стандарт чек сіті» з Кропивницького. Каву оформлювали митні інспектори на території ВМО №1 Полтавської митниці ДФС та митного поста «Кременчук».

У митній декларації компанії вказували, що «Кава натуральна, розчинна, сублімована» коштую $3,71 за 1 кг продукції. Тобто за курсом 2018 року в документі вказали, що 1 кілограми кави коштував — 96 грн. За оцінкою правоохоронців держбюджету було завдано збитків на суму 7,7 млн грн гривень.

У судовому реєстрі міститься такий фрагмент розмови Миколи Калініченка із начальником відділу митного оформлення №1 Полтавської митниці ДФС.

«Зокрема, ОСОБА_21 , спілкуючись з ОСОБА_8 , зазначив, що «розкинув» усі гроші, які … ну «дядя ОСОБА_10 », після чого вони обговорювали розподіл грошей за товар. ОСОБА_8 в розмові з ОСОБА_21 вказував, що телефонував «дяді ОСОБА_10» та сказав останньому: «якщо не хочеш втратити 75 000 доларів США, приймай якісь міри. Я думаю ти й за 25 000 це питання вирішиш, а 50 000 собі залишиш. Вартість цього вантажу 75 000 тисяч доларів США, коротко і ясно … Тільки дайте мені хоч 50 забрати, бо взагалі нічого не забере»»

Проти злочинців відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків), ч. 1,2 ст. 364 (зловживання владою).

Прокуратура просила суд як міри запобіжного заходу призначити для Миколи Калініченка заставу у розмірі 2,5 млн грн. Проте Полтавський апеляційний суд у проханні відмовив і зменшив заставу до 744 тис. грн. В судовому реєстрі розкриті деякі цікаві біографічні дані підозрюваного. Микола Калініченко працював на митниці до 2022 року, а потім вийшов на пенсію із хорошим забезпеченням. Так з 1 січня до 30 листопада 2022 року він отримав пенсію у розмірі 114 тисяч грн. Також підозрюваний має будинок в Києві площею 608 м².

Для начальника відділу митного оформлення №1 прокуратура просила таку ж заставу. Проте Полтавський апеляційний суд прийняв аналогічне рішення зменшивши заставу до 744 тис. грн. До відкриття кримінального провадження підозрюваний залишався на посаді й отримував заробітну плату з 1 січня до 31 жовтня 2022 року він отримав 381 тис. грн. Після висунення йому підозри в корупції, митник вирішив стати до лав ЗСУ. Він також має другу групу інвалідності, яка, в теорії, допоможе йому уникнути ув’язнення.

Іншим фігурантам справи інспекторам митного посту призначили застави по 50 тисяч грн або відпустили під особисте зобов’язання.

Епізод із кавою лише частина незаконних схем, на якій заробляло керівництво Полтавської митниці. Так, окрім кави, занижувала вартість на інші імпортні товари, наприклад, рибу та різне устаткування. Щоби заробити, митники навмисно створюють штучні перешкоди підприємцям, а потім за хабарі їх прибирають.

Так, наприклад, все той же Микола Калініченко у 2019 році взяв $4000 хабаря за неперешкоджання і допомогу підприємцю у розмитненні 10 контейнерів із сантехнікою. Справа триває у суді уже три роки та, з огляду на частоту засідань, складається враження, що її відверто затягують.

Також не можна не згадати справу, яку у 2019 році розслідувало ДБР: Калініченка підозрювали у тому, що він дав хабар (машину ґрунту) керівнику теруправління ДСА, лобіюючи призначення своєї знайомої на посаду секретаря судових засідань Лубенського міськрайонного суду.

Нагадаємо, у жовтні 2015 року Миколу Калініченка звільняли з посади начальника полтавської митниці. Він був люстрований на 10 років, бо потрапив під дію закону «Про очищення влади» як особа, яка з 25 лютого 2010-го по 22 лютого 2014 року реалізувала державну митну політику. Втім, це звільнення Калініченко вдало оскаржив — 8 серпня 2016 року Окружний адмінсуд Києва (нині ліквідований) поновив чиновника на посаді та зобов’язав митницю виплатити йому 50 тис. грн відшкодування.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»