Важко уявити Київ без його основного символа — величезного сталевого монумента «Батьківщина-Мати». Висота цієї вражаючої скульптури разом із постаментом — 102 метри. Вона випереджає американську статую Свободи і вже 40 років височіє над столицею України.

Попри вечич скульптури, навколо неї завжди точилися суперечки. Хтось вважає її родзинкою міста, а хтось деструктивним елементом.

44.ua розкаже історію створення монумента та цікаві про нього факти

Історія створення

Перший проєкт «Батьківщини-матері» розробив ще в 1970-х роках скульптор Євген Вучетич, але спорудження почалося набагато пізніше. Легендарний монумент відкрили 9 травня 1981 року і це була перша скульптура в Україні такого масштабу.

Вучетич вже мав досвід із будівництва монументальних споруд. Схожу скульптуру він у свій час створив у Волгограді. Вона була з бетону, тому весь час кришилася. При виборі матеріалу для «Батьківщини-Мати» бетон одразу відкинули. Крім того, першочергово планувалося, що скульптура монументу буде вкрита сусальним золотом, а біля її підніжжя мали облаштувати справжній водоспад, який би ніс свої води у Дніпро. Так автори проєкту намагалися зобразити сцени форсування Дніпра. Згодом цю ідею також відкинули.

Зупинилися на тому, що матеріал мав бути пластичним, виглядати легким і елегантним, тож вирішили обрати сталь. Але обов’язково нержавіючу, щоб не довелося щороку перефарбовувати споруду.

Втім, завершити будівництво Євгену Вучетичу не вдалося. Після його смерті новий подих проєкту дає архітектор Василь Бородай. Він повністю переробив макет і надав йому вигляд сучасного монументу.

З приводу зовнішнього вигляду скульптури велося чимало дискусій. 

Першочергово були різні варіанти того, що має бути в руках статуї: лавровий вінок, чаша, автомат, пальмова гілка і, навіть, немовля. У підсумку зупинилися на тріумфально піднятих у гору щиті та мечі. Суперечки велися і стосовно зачіски. Також була ідея вдягти монумент у російський народний сарафан.

Монумент має свій прототип. За одною із версій — це знаменита архітекторка Галина Кульченко (через це монумент отримав народне прізвисько Галька). За іншою – це художниця Ніна Даниленко.

Особливості монтажу пам’ятника

В історичних документах повідомляється, що метал для пам’ятника виробили в Запоріжжі. Розробку конструкції монументу робив проектний інститут «Укрпроектстальконструкція». Блоки, з яких згодом збирався пам’ятник, виготовляли на Київському заводі експериментальних машин (також відомий, як Завод імені Паризької комуни) за технологією і під керівництвом фахівців Інституту електрозварювання АН УРСР імені Е.О. Патона. Цей завод знаходився на західній околиці Києва (в районі сучасної станції метро Академмістечко), тому зібрані там блоки повинні були мати габарити, які підходять для перевезення вулицями столиці.

В Києві сталеві компоненти збирали в одну конструкцію.

Цей каркас забезпечує міцність і стійкість конструкції скульптури. Зовні ми бачимо пластинчастий каркас і облицювання. А між ними є ще один невидимий шар — оббудівний каркас, який є з’єднувальною ланкою між несучим і пластинчастим.

Монтаж пам’ятника відбувався вже на місці. Для цього змонтували спеціальні надвисокі крани. Подейкують, що в поспіху перед урочистим відкриттям їх розпиляли і скинули в Дніпро.

Згідно офіційним документам, висота фігури «Батьківщини-матері» з урахуванням меча — 62 метри. А разом з постаментом-музеєм — 102 метри. Але в деяких документах вказано інший показник — 108 метрів.

Особливої уваги заслуговує меч у руці Матері-Батьківщини.

Першочергово, він мав бути довшим на 4 метри. Подейкують, що його довелося вкоротити через те, що духовенству Києво-Печерської лаври не хотілося, щоб пам’ятник був вищий за лаврську дзвіницю. Мовляв, якщо його не вкоротити — знову розпочнеться війна.

За іншою версією, меч «Батьківщини-матері» зробили коротшим після аеродинамічних випробувань. Адже його початкові розміри могли зашкодити скульптурі загалом. До речі, з цієї ж причини зброя має ромбовидний переріз. Це дозволяє більш ефективно гасити коливання, що створюються на такій висоті сильними вітрами.

Зараз на кінчику меча встановлений прилад для гасіння коливання вітрового навантаження. Завдяки йому статуя тримається у балансі, за всі роки її існування не помітили жодного зрушення. Мало хто знає, що під монументом розташований 17-ти метровий бетонний колодязь, завдяки якому споруда і стоїть так добре.

Під час будівництва дуже багато робочих травмувалося, їх лікували і повертали назад. Розповідають, що у будівельників ніяк виходило зробити монументу випуклий бюст. Ліва половина грудей лишилася більша за праву. Сам архітектор це пояснював тим, що у жінок бюст має такий самий вигляд, коли вони підіймають руку.

Перед відкриттям монументу альпіністи відмивали статую зовнішнім електродом. Аби очистити від будівельного пилу і надати матовості.

Брежнев на килимовій дорожці на відкритті Батьківщини-матері

Скульптуру відкрили 9 травня 1981 року. На церемонію приїха сам Брежнєв. А Батьківщину-Мати народ називав Вікторією Петрівною. Через те, що так звали дружину Брежнєва. А також, бо Victory перекладається як перемога.

«Батьківщина-Мати» часто «перевдягали». Вперше активісти висвітили монумент кольорами українського прапора в 2014 році, а 2017 року статую переодягли у відразу 14 національних костюмів. Це було яскраве світлове шоу в рамках конкурсу «Євробачення 2017».

Батьківщина мати під час Євробачення-2017

Як облаштована «Батьківщина-мати» зсередини

На різних рівнях «Батьківщини-матері» розташовані оглядові майданчики. Всередині скульптури можна побачити і доторкнутись до величезних сталевих труб і металоконструкцій, проїхатися на технологічних ліфтах. Один з них веде на рівень грудей — близько 70 метрів, так званий «Дев’ятий поверх». Звідси сходами можна дістатися до щита, щоб насолодитися панорамою Києва і видами на Печерськ, Лавру, Дніпро і лівий берег столиці.

Зі щита також можна в деталях розглянути меч у правій руці і голову скульптури, на маківці якої є люк. Під ним ховається ще один секрет — невеликий висувний кран, за допомогою якого періодично виконуються сервісні роботи.

Сьогодні меморіальний комплекс — це улюблене місце відпочинку киян та гостей столиці. Вважається, що його вже відвідали понад 21 мільйона осіб. А зараз кожен рік сюди приходить близько 1 млн осіб.

Підсумовуючи, можна визначити найцікавіші факти про «Батьківщину-мати»:

• В руках статуя тримає 16-метровий меч, вагою в 9 тонн, і щит, який важить 13 тонн.
• Вага всієї споруди сягає 450 тонн.
• Головний скульптор — Василь Бородай. Прообразом при створенні особи статуї стала колега Бородая — скульптор Галина Кальченко.
• Металевий каркас статуї виконаний з нержавіючої сталі. Листи розміром 50 на 50 сантиметрів і товщиною в півтора міліметра були виготовлені в місті Запоріжжя.
• Якщо скласти довжину всіх швів монумента, вийде близько тридцяти кілометрів.
• Меч у Київської скульптури об’ємний, ромбоподібної форми. Для стійкості всередину встановлений маятник, що гасить коливальні процеси. Щороку Батьківщина-мати піддається суворій перевірці.
• За твердженнями фахівців монумент здатний простояти понад 150 років і може витримати навіть дев’ятибальний землетрус.
• Усередині пам’ятника є два ліфти — похилий і вертикальний. Перший піднімається в п’єдесталі, а на другому можна потрапити в груди статуї, потім по сходах пройти в руки та голову, де розташовані оглядові майданчики. Щоб піднятися на монумент Батьківщини-Матері в Києві, потрібно купити вхідний квиток.
• Всі екскурсанти проходять контроль — не допускаються люди похилого віку, вагітні жінки та діти молодші дванадцяти років, оскільки частину шляху треба підійматися вгору по сходах.
• Монумент збирали за допомогою спеціального стометрового крана, який пізніше демонтували.
• Легенда свідчить, що під час будівництва пам’ятника, київському митрополиту було видіння, що не можна зводити меч вище хреста дзвіниці Києво-Печерської Лаври, яка розташована неподалік. Тому висоту монумента зменшили до 102 метрів, спочатку планувалося 108 м.

Нагадаємо, що у липні в додатку Дія проходило опитування про те, що слід робити з символікою на щиті монумента Батьківщина-мати, на якому з радянських часів знаходиться герб СРСР. За результатами опитування 85% українців проголосували за заміну на монументі Батьківщини-мати радянської атрибутики на державний герб України. Згодом очільник Мінкульту Олександр Ткаченко розповів, що процес заміни герба Радянського Союзу на український тризуб на монументі Батьківщина-мати у Києві почнеться приблизно через рік.

Читайте також: Історія заснування Києва: цікаві факти та легенди

44.ua у Телеграмі: термінові, актуальні, превірені новини столиці та України для тих, хто цінує свій час