З іменем В. Г. Кричевського пов’язана ціла доба українського духовного відродження. Малярство, архітектура, графіка, прикладне мистецтво, театр, кіно ― ті ділянки мистецтва, до розвитку яких він приклав непересічний талант. І в кожному із цих напрямків Василь Григорович виступав як новатор і творець українського стилю.

Роки Української революції (1917–1921) і становлення Української держави стали найбільш плідними для творчої праці В. Г. Кричевського.

Голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський доручив Василю Григоровичу, своєму близькому другові та соратнику, розробити державну символіку, бо вважав, що знання історії і культури України допоможе художникові знайти найлаконічніші символи, що передавали б суть молодої держави.

Графічні твори державного значення ― Великий і Малий герби УНР, грошові знаки для Центральної Ради, велика і мала державні печатки ― займають особливе місце у творчому спадку митця. В їх високохудожніх і національно своєрідних окрасах, поряд з народними орнаментами, використані архаїчні символи. Заслуговують на увагу Великий і Малий Державні герби ― офіційні емблеми Української держави. Композиція їх однакова ― тризуб оточений овальним вінком. Але вони різні за формами: великий герб більш парадний. Тризуб, в різному його трактуванні, застосовано у Великій і Малій Державних печатках, в оформленні державних кредитних білетів (гривні), державних документів тощо. Графіка Василя Кричевського, як і вся його мистецька творчість, високохудожня і національно своєрідна, наскрізь пронизана духом і характером вітчизняної народної художньої культури.

У Полтавському краєзнавчому музеї, який з 2012 р. носить ім’я Василя Кричевського, зберігається творчий спадок митця і членів його родини, побудована експозиція, присвячена життєвому та творчому шляху Майстра. Друком вийшла книга «Розповіді про мистецьку родину Кричевських: Культурологічні нариси», автором якої є науковець музею ― Галина Іванівна Галян.

Кращим пам’ятником В. Г. Кричевському залишається Будинок губернського земства, зведений за його проектом у 1903-1908 рр. у стилі українського архітектурного модерну, де нині розміщується Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського.

За матеріалами офіційного сайту Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського