Скандал із припиненням мовлення телеканалу «Дождь» на території країн Балтії набув в суспільстві певного резонансу та сколихнув усіх лібералів кремля. 

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували За що і чому насправді постраждав телеканал «Дождь». 

російський за походженням телеканал «Дождь» почав роботу 2010 року з задекларованою метою висвітлення подій в росії та світі з ліберальних позицій. 

Після початку повномасштабного вторгнення 24.02.2022 телеканал закрив свій офіс у росії та переїхав до Латвії. 

З 6 грудня телеканалу анулювали ліцензію на мовлення в Латвії, а з 8 грудня ліцензія на мовлення відкликана Естонією і Литвою. 

Звісно ж, головний редактор «Дождя» Т.Дзядко висловив незгоду з рішенням латвійської влади. 

Але чи насправді рішення влади Латвії було обґрунтованим?

По-перше, влада Латвії діяла у повній відповідності до вимог власного законодавства. Національна рада Латвії з питань електронних засобів масової інформації оцінила кілька порушень, яких канал припустився протягом останнього часу. Так, канал у Латвії звинуватили у підтримці війни в Україні у зв’язку з кількома епізодами: 

• в його ефірі було показано карту з Кримом у складі рф; 
• в ефірі прозвучали слова «наша армія» стосовно ЗС рф і, врешті, ведучий Олексій Коростельов, закликаючи глядачів ефіру писати про порушення при проведенні мобілізації в росії та військових злочинах російських військових, сказав: «Ми сподіваємося, що багатьом, військовослужбовцям у тому числі, ми змогли допомогти, наприклад, з оснащенням і просто елементарними зручностями на фронті». 

Це було розцінено як «підозру в допомозі, що надається телеканалом солдатам російських окупаційних військ», після чого Коростельова звільнили, а Служба держбезпеки Латвії рекомендувала МВС включити його до «чорного списку» осіб, яким заборонено в’їзд до країни.

2 грудня латвійський регулятор Національна рада з електронних засобів масової інформації (NEPLP) за показ в ефірі мапи з окупованим Кримом у складі росії та слова «наша армія» стосовно російської армії, оштрафувала телеканал на 10 тисяч євро, попередивши, що після третього порушення у ЗМІ відберуть ліцензію. І тільки 6 грудня, коли стало ясно, що керівництво каналу не поважає латвійські закони, не усвідомлює всієї серйозності та тяжкості цих порушень, йому анулювали ліцензію на мовлення і заборонили перебувати в латвійському інформаційному просторі.

По-друге, співробітники та керівництво «Дождя» називають себе ліберальним та антипутінським медіа. Проте в цьому можна засумніватися, і ось з яких причин. 

Мапу росії з окупованим Кримом цей засіб інформації показував і раніше, коли працював у росії. У 2019 р. «Дождь» оприлюднив карту України без анексованого росією півострова Крим та частини окупованих територій Донецької і Луганської областей. Окрім цього, на мапі замість Кіровоградської області була вказана «Кривоградская». Тоді такі уявлення про політичну мапу світу на телеканалі пояснювали необхідністю виконувати вимоги російського законодавства. Але що заважало висловити думку «не за вимогами путіна» вже у Латвії?

По-третє, країни Балтії не перші, які відмовили «Дождю» в трансляції на своїй території. 

З березня 2014 р. по січень 2017 р. телеканал транслювався в Україні, але Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України ухвалила рішення про його вилучення з переліку іноземних програм. Це сталося у зв’язку з тим, що були зафіксовані численні порушення українського законодавства, зокрема Нацрада дійшла висновку, що телеканал вдавався до свідомого викривлення інформації про державні кордони України і пропагував зазіхання на територіальну цілісність України.

По-четверте, хоча засновниця «Дождя» журналістка Наталія Синдеєва і заявляла про перешкоджання діяльності журналістів каналу з боку кремля, у відеозверненні вона називає найжахливішою помилкою звільнення ведучого Коростельова та закликає його повернутися на роботу. «Льошо, вибач», – йдеться у зверненні Синдеєвої на заклик їхнього ведучого фактично допомагати російським військовим комфортно вбивати українців. І більш за все її слова були щирими, адже Синдеєва усвідомлювала, що «українці нам не пробачать». Сам Коростельов хоча і запевнив 2 грудня у своєму Telegram, що гроші російській армії ніколи не надсилав й відкрито виступає проти війни, але зазначив, що йому шкода «кинутого всіма голодного мобілізованого».

Таким чином, ситуація з телеканалом «Дождь» вчергове підтвердила безперспективність намагань російських ліберальних журналістів «всидіти одразу на двох стільцях», з одного боку декларуючи демократичні цінності, а з іншого завуальовано підтримуючи путінську росію. 

Діяльність на Заході подібних «Дождю» російських ліберальних медіа зовсім не заважає путіну всередині росії, адже вони не лише не можуть організувати в росії антивоєнні протести чи саботаж мобілізації, а навіть не дуже намагаються це зробити. А якщо вони не можуть нічим допомогти у протидії російській агресії, то навіщо взагалі потрібна їхня діяльність?