Звернення Національної спілки архітекторів України щодо ситуації в Полтаві з автентичними пам’ятниками, присвяченими Полтавській битві.

У зв’язку з дискусією, що розгорнулася в українському суспільстві щодо демонтажу пам’ятників імперської доби у м. Полтаві, Національна спілка архітекторів України вважає своїм громадянським і професійним обов’язком висловити позицію фахівців-містобудівників щодо означеної проблеми.

Ми, архітектори, звертаємо увагу громадськості, фахівців різних галузей, державних установ та органів місцевого самоврядування, дотичних до проблеми, на те, що історичний центр Полтави є взірцем містобудування та архітектури класицизму початку ХІХ ст., а саме місто законодавчо визнано історичним з відповідним пам’яткоохоронним режимом використання.

Як центр губернії місто Полтава набуло інтенсивного розвитку за принципами класицизму, притаманному всім імперіям, починаючи з давньоримської. Історично Полтава розпланована та забудована як цілісний містобудівний ансамбль, гармонійно інтегрований у мальовниче природне довкілля. Понад 300 років Полтава володіє автентичними класицистичними пам’ятками, зразками талановитого і гармонійного поєднання різних видів мистецтв: містобудування, архітектури, монументально-декоративного мистецтва, скульптури. Їх автори — відомі зодчі, скульптори, художники; при виготовленні пам’яток застосовувалися новітні на той час технології, залучалися висококваліфіковані майстри. У буремному ХХ столітті полтавські архітектори й реставратори доклали всіх зусиль, щоб зберегти культурну спадщину як найцінніший міський «нерухомий антикваріат», який належить передавати у спадок майбутнім поколінням у цілісному вигляді.

Монумент Слави є однією з перших тріумфальних колон у Європі та домінантою класицистичного ансамблю Круглої площі — пам’ятки містобудування національного значення. Пам’ятник захисникам Полтавської фортеці і коменданту О. О. Келіну та пам’ятник на місці відпочинку Петра — домінанти двох локальних містобудівних ансамблів. Усі вони композиційно з’єднані між собою осями вулиць історичного центру та є невід’ємною частиною системи містобудівних перспектив міського середовища. Держава Україна взяла ці пам’ятники під захист, вони внесені до Державного реєстру національного культурного надбання і є пам’ятками з відповідним охоронним статусом. Будь-які дії над ними поза межами реставраційних заходів є апріорі ризикованими, адже призведуть до руйнації автентичних об’єктів та втрати цілісності історичного міського середовища.

Україна впевнено повертається до співдружності європейських країн зі спільними греко-римськими витоками в архітектурі і монументальному мистецтві. Втрата класицистичного культурного надбання Полтави було б недальновидним, недоцільним й неприйнятним для культурного суспільства.

Культурні цінності жодним чином не повинні використовуватися у воєнних цілях — це зазначено в «Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України» (Стаття І.2, п. 30).

Враховуючи поточну вразливість і позачасову унікальність зазначених полтавських автентичних монументів, вважаємо, що їх необхідно зберігати на історично визначених місцях та надати їм спеціальний міжнародний захист. Полтава володіє шедеврами класицизму високого європейського рівня, весь комплекс автентичних пам’яток Полтавської битви (події загальноєвропейського значення) заслуговує на внесення до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Володимир ГУСАКОВ, віце-президент Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор України, двічі лауреат Державної премії України в галузі архітектури.

Нагадаємо, що низка архітекторів та істориків висловилися проти демонтажу так званих «імперських пам’ятників» у Полтаві. У зв’язку із чим вони просять підписати відповідну петицію за посиланням.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»