Як проводжають з роботи викладачів у Полтавському державному аграрному університеті
У житті кожної людини зустрічаються постаті, що стають для неї прикладом для наслідування. Ми, колишні студенти, були шоковані тим, що професор Василь Петрович Бердник за місяць до 30-річчя створення факультету ветеринарної медицини (ФВМ) у Полтавському державному аграрному університеті (ПДАУ) залишив свою посаду завідувача кафедри.
За період своєї діяльності він брав участь у підготовці понад 3000 спеціалістів ветеринарного профілю для України із фундаментальних дисциплін на першому-другому курсах – анатомії та фізіології свійських тварин, історії ветеринарної медицини, а на старших курсах та в аспірантурі — порівняльної анатомії, лабораторної техніки, професійної етики лікаря ветеринарної медицини, ветеринарного обслуговування фермерських господарств і комплексів, методології наукових досліджень тощо. Він формував із нас справжніх фахівців ветеринарної медицини, прищеплював любов до майбутньої професії.
Наш професор народився 7 листопада 1936 року в селі Завадівка Кам’янського району Черкаської області першим із шести дітей. Закінчив семирічну школу, зооветеринарний технікум, працював ветфельдшером у колгоспі, служив в армії, у 1963 році закінчив із відзнакою ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії. Потім були посади ветеринарного лікаря відділка радгоспу та старшого ветлікаря колгоспу; лаборанта бактеріологічного відділу, ветлікаря-токсиколога та завідувача паразитологічного і вірусологічного відділів Черкаської обласної ветлабораторії – загалом 7 років практичної роботи.
Наступний етап — науково-практичний: аспірантура у Всесоюзному інституті експериментальної ветеринарії (ВІЕВ, 1970-1973), робота на посадах молодшого наукового співробітника Білгородського відділу ВІЕВ (1973-1975), старшого наукового співробітника Полтавської зональної науково-дослідної ветеринарної станції (ПЗНДВС, 1975-1992), професора і завідувача кафедри Полтавського державного аграрного університету (1992-31.08.2022).
Наукова робота у Білгородському відділі і ПЗНДВС упродовж понад 20 років поєднувалась із відрядженнями в господарства не менше одного-двох разів на тиждень (не зі своєї волі, а під примусом, щоб не було часу писати докторську дисертацію!) для надання консультативної допомоги в організації заходів щодо збереження поголів’я тварин і птиці, боротьби із захворюваннями чи підвищення продуктивності. Географія відряджень – господарства України, Російської Федерації і Казахстану. На сьогодні професор Бердник був єдиним викладачем факультету ветеринарної медицини, який має багатющий досвід практичної роботи на ветеринарній ниві. Він органічно поєднував його із теоретичними знаннями і щедро передавав їх студентам на лекціях, лабораторних і практичних (семінарських) заняттях.
Василь Петрович був завжди в авангарді навчального процесу. Велике, як кажуть, пізнається на віддалі. З часом ми переконалися ще більше, що професор Бердник — унікальна особистість. Він надавав моральну і матеріальну підтримку або ж захист ветеринарним фахівцям-практикам, які потрапляли у складні ситуації. Це був один із його життєвих принципів як людини, а з 1990 року — і Голови Асоціації ветеринарних спеціалістів Полтавської області.
Василь Петрович як голова Асоціації є одним із фундаторів ФВМ і активним учасником його становлення та зміцнення матеріально і морально. З його ініціативи стали почесними професорами ПДАА (ПДАУ) колишній голова Головного управління ветеринарії Міністерства сільського господарства УРСР та України П. П. Достоєвський і професор НУБІП С. К. Рудик та професори Університету Миколая Коперника в Торуні (Польща) Павло Сиса і Анджей Яцковський. Він та доцент О. О. Бублик багато зробили за останні 3-4 роки для зародження і розвитку дружби і співробітництва між науковцями і освітянами України і Польщі.
Професор Василь Бердник опублікував понад 250 наукових статей і навчально-методичних праць, одержав одне авторське свідоцтво СРСР та 6 деклараційних патентів України на винаходи. Розробив два комплекти нормативно-технічної документації на виготовлення, контроль і застосування реакції тривалого зв’язування комплементу в мікрооб’ємі та реакції аглютинації для діагностики мікоплазмозу свиней. Вони, а також сім методичних рекомендацій і вказівок прийняті відповідними установами СРСР і України для наукового та практичного застосування. В останні роки він був керівником і виконавцем наукових досліджень за такими основними темами:
- удосконалення методів діагностики мікоплазмозу свиней та розробка заходів боротьби з ним;
- вивчення властивостей розчину полтавського бішофіту як препарату для застосування у ветеринарній медицині, тваринництві і птахівництві;
- історія ветеринарної медицини Полтавської області.
Василь Петрович створив свою наукову школу. У ній 6 кандидатів ветеринарних наук: Юрій Паутов, Олена Тітаренко, Олена Киричко, Оксана Бублик, Алла Кіт, Оксана Тімченко і доктор філософії Ігор Коломак.
Василь Бердник має дипломи ветеринарного фельдшера (1955), ветеринарного лікаря з відзнакою (1963), кандидата ветеринарних наук (1973); старшого наукового співробітника (1982), доктора ветеринарних наук (1991), професора кафедри анатомії та фізіології сільськогосподарських тварин (2001), а також нагородну медаль «Ветеран праці» (1986) та заохочувальну відзнаку «Відмінник аграрної освіти та науки» (2008). Він входить до когорти видатних учених України. Це засвідчують публікації про нього у виданнях «Науковці України. Еліта держави». — Т. 3. — К.: Видавництво Логос України, 2014. — С. 112-113 та «Золотий фонд нації. Vivat, Україно!» / Упорядник В. В. Болгов. — К.: Українська конфедерація журналістів, 2018. — С.61.
Василь Петрович Бердник працював на Полтавщині 47 років і постійно надавав висококваліфіковану допомогу господарствам усіх форм власності у збереженні тварин та підвищенні їх продуктивності.
За останні два десятки років він має численні подяки і почесні грамоти від ректора Полтавської державної аграрної академії, Головного управління агропромислового розвитку і Головного управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації, Головного управління ветеринарної медицини в Полтавській області, Полтавської облдержадміністрації, Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Ми не випадково подаємо ці далеко не повні дані про життя і діяльність Василя Петровича. Усе життя він напружено працював. У ПДАУ, закладі вищої освіти, — майже 30 років. Традиційно в усьому світі таких людей проводжають, як кажуть, на заслужений відпочинок із певними урочистостями. У Полтавському державному аграрному університеті цей процес спростили далі вже нікуди. Ще не була написана заява про звільнення, а вже прийшла комісія у складі начальника відділу кадрів О. М. Овчарук, декана ФВМ С. М. Кулинича і однієї жінки, яка не відрекомендувалася. Їх цікавила причина звільнення, яка буде написана в заяві. Василь Петрович її назвав: «втрата бажання працювати далі в ПДАУ, де продовжує керувати в. о. ректора пані В. І. Аранчій». Пані Овчарук вручила йому аркуш паперу із взірцем заяви про звільнення, де вибір обмежувався лише двома формулюваннями: «за згодою сторін» і «за власним бажанням». Такі, мовляв, вимоги законодавства України про працю. Якщо буде інша причина, то заява вважатиметься недійсною.
У душі Василь Петрович «подякував» адміністрації ПДАУ за таку «турботу» при звільненні з роботи працівника закладу. Другим «проявом турботи» про професора Бердника були слова по телефону жінки з відділу кадрів: «Ви сьогодні повинні забрати трудову книжку». Це було в день звільнення – 31 серпня 2022 року, за півгодини до закінчення робочого дня. І звучало це так, мовби людині, що віддала цьому вишу три десятиліття творчої праці, казали: котись звідсіля швидше, ти тут не потрібний.
З 2019 року у виші введені в дію «Кодекс етики викладача і здобувача вищої освіти» та «Кодекс академічної доброчесності». Ці виховні документи у ПДАУ лише числяться. Треба б ввести в дію із жорстким контролем з боку громадськості ще «Кодекс етики і доброчесності чинного чи виконувача обов’язків ректора, проректорів і деканів».
Як звільняли з роботи кандидата біологічних наук, доцента І. Ю. Бердник та старшого викладача кафедри нормальної і патологічної анатомії та фізіології тварин Л. М. Шерстюк, професор Бердник обіцяв написати сам. Не завадило б вивчити і картину скорочень працівників у цілому по ПДАУ.
Звичайно, працівників звільняли, звільняють і будуть звільняти в установах усього світу, але ж є, окрім сухих законоположень, і моральні аспекти цього непростого процесу, особливо в період російсько-української війни. Слід зазначити, що від цього самоусунулась і профспілкова організація аграрного університету.
У статті ми використали матеріали інтерв’ю, взятого у професора Василя Петровича Бердника.
Колишні випускники ПДАА (ПДАУ):
Оксана БУБЛИК, кандидат ветеринарних наук, доцент
Анна ТРИГУБ, магістр ветеринарної медицини