Я виїхав сьогодні у справах «в місто», в Київ тобто, столицю України.

…«Обережно!» — крикнув мені вантажник у супермаркеті. На вулиці до мене кілька разів зверталися перехожі – всі українською мовою. У стоматології – лише українська звучала – в реєстратурі, медперсонал, відвідувачі. Те саме на автомийці. Українською говорив зі мною бариста у вуличній кафешці. На заправці теж  – виключно наша мова, ще й Вакарчук в якості музичного фону запевняв, що він «не здасться без бою»…

Мені здається – місяць тому такого в Києві ще не було. О, це дивовижне відчуття, яке дарують звуки рідної мови: ТИ – СЕРЕД СВОЇХ! Навіть Велика війна тут ні при чому. Я сьогодні таке відчув, мабуть, уперше в житті – і не кажіть мені, що то співпадіння було!

Це тепер уже назавжди.

Сергій Тихий

Fb

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства