Шановний Володимире Олександровичу!

Як і Вас, мене не можуть не хвилювати настійні спроби певних сил штучно створити конфлікт між нашими університетами. Ми з Вами краще за інших знаємо, що жодних реальних підстав для цього немає і не може бути в принципі.

І аграрний, і політехніка завжди були лідерами освітньої галузі, користувалися і користуються виправданою довірою та авторитетом. Цьогорічна вступна кампанія ще раз це об’єктивно підтвердила.

Ми випускаємо фахівців високого рівня й широкого спектру, які не одне десятиліття тримають на собі економіку міста, області й держави. Виплекані університетами спортсмени здобувають переконливі перемоги на олімпіадах, численних міжнародних та всеукраїнських змаганнях. Багато наших випускників зі зброєю в руках відстоюють незалежність України на фронті, багато — самовіддано працюють у тилу. Це те, що нас міцно об’єднує, і, погодьтеся, якими ж дрібними в теперішні героїчні й трагічні часи здаються чиїсь намагання вести «бойові» дії на мирному освітянському полі!

Закінчуються наші з Вами останні ректорські каденції, але й після нас кожен з університетів продовжить свою славну історію. Прийдуть нові ректори, які примножать досягнуте нами. Отримають ґрунтовні знання нові випускники, котрі ефективно відбудують українську економіку в усіх її сферах, секторах і напрямках.

Розуміючи надзвичайну важливість цієї спільної мети, щиро бажаю успіхів Національному університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Знаючи Вас, не маю жодного сумніву, що Ви, шановний колего, з такою ж самою щирістю бажаєте успіхів Полтавському державному аграрному університету.

Ми з Вами — як ректори та педагоги — працювали і працюємо для майбутнього. Після перемоги своїм розумом і своїми руками його створюватимуть випускники аграрного та політехніки. І що кращим це майбутнє буде, то з усе більшим правом ми зможемо визнати нашу спільну мету досягнутою.

З повагою, Валентина АРАНЧІЙ, в. о. ректора Полтавського державного аграрного університету