Імовірність техногенної катастрофи через обстріл Запорізької АЕС
У ніч з 3 на 4 березня російські терористи обстріляли територію Запорізької АЕС, через що загорівся навчально-тренувальний центр. На ранок пожежу ліквідували, енергоблоки майже не постраждали. Як виявилось, захист станції та організація технологічного процесу не дозволяють легко зробити диверсію.
Про це повідомляє сайт 056.
«Працює один енергоблок із шести. Персоналом ЗАЕС контролюється стан енергоблоків та забезпечується їх експлуатація відповідно до вимог технологічних регламентів безпечної експлуатації. Наразі майданчик Запорізької АЕС захоплений військовими силами Російської Федерації. По всій території Запорізької області, ситуація напружена і складна. Дії російських окупаційних військ є прямим порушенням Гаазької і Женевської конвенції», — написали ГУ ДСНС України у Запорізькій області.
Та про загрозу для всього живого з боку фізики та структури АЕС на своїй сторінці в Facebook повідомив випускник Київського політехнічного інституту ім. Сікорського, фізик Андрій Брацюк.
«Навколо АЕС існує система ешелонів захисту. Територія самої станції захищена краще ніж територія військових баз — бетонні паркани по 5 метрів, колючий дротик, ворота яких хрін млинець зіб’єш і КПП обшите сталлю. Поряд зі станцією завжди є військова база із нашими воїнами. + Еб*нута система ПРО», — поділився фізик.
За його словами через таку систему пробитися ракеті чи літаку дуже складно. А на робочих українських АЕС використовуються водо-водяні реактори, які безпечніші, ніж канальні реактори, що використовувалися на ЧАЕС.
«Про роботу реактора. Як його можна «висадити»? — Ніяк. Там низьке збагачення палива, еб*нутые системи захисту, подвійна система управління потужністю — як через керуючі стрижні, так і через розчин борної кислоти, що впорскується у воду першого контуру. При будь-яких позаштатних ситуаціях відбувається відключення автоматикою реактора, і потім включити його можна лише через тиждень. Навіть якщо спробувати – автоматика не дасть цього зробити. Так, до списків позаштатних ситуацій входить також пошкодження ЛЕП від станції до споживача. Через це реактор можуть вимкнути. Це нормально, і лякатися цього не варто. Постоїть і ми його знову ввімкнемо», — пояснив він.
Теплова інерція реактора також значно нижча, ніж у чорнобильського – він охолоне набагато швидше. Як сповільнювач у ВВЕР використовується вода, а не графітові блоки – реакція зупиняється наглухо за будь-якої загрози, а тим паче пробиванні реактора.
«Окремо наголошу, що зробити з реактора атомну бомбу неможливо. Ну ніяк. Взагалі — навіть теоретично. І навіть якщо ну дуже постаратися – відключити насоси і намагатися повторити «Фукусіму», то максимум, який можна отримати за тиждень такої метушні – це розплавлення ядерного палива і витікання його в спеціальний піддон під реактором. Усе. Це хороша та дуже надійна технологія», — розповів фізик.
Щодо артилерійських ударів, то завдати ними серйозної шкоди АЕС також буде вкрай складно. Щоб розбити гермооболонку, по ній потрібно довго бити прямим наведенням. А потім ще пробиватись через сталеві пристрої першого контуру. Випадкові постріли та попадання гермооболонки навіть не помітять. Аналогічно з бомбардуванням та іншими типами збитків.
При влучанні в турбінну залу, в якій немає радіоактивності, зупиниться блок. До того ж вона низькотемпературна – розліт деталей буде незначним. При влучанні в градирню робота АЕС можлива: можна брати воду з найближчого джерела і не пускати її в замкнутий цикл, а скидати назад, вона не стає радіоактивною. Щодо сховищ ядерного палива, то вони також добре захищені.
«Навіть якщо орки остаточно збожеволіють і намагатимуться нас залякати тим, що довбануть по станції. Вони просто брешуть. А наші АЕС розраховані на просто чортове пекло. Так, горить. Так, стріляють. Так, можуть поцілити блоки. Але, як і писав раніше, максимум нам потрібно буде зробити ремонт. Можливо – тривалий», – підсумував Брацюк.