Фахівці ДСНС дали рекомендації небайдужим. Вони пояснили, як потрібно спілкуватися зі стурбованими у важкій психологічній обстановці та як не призвести до ще більшої паніки.

Про це повідомляє редакція 056.

Не уникайте спілкування з тими, хто в паніці.

Потрібно: сказати схвильованому, що вам не байдуже, як він почувається і що ви теж відчували подібне, але змогли заспокоїтися. Потім запитайте, як ви можете його підтримати і чи є щось, що зможе привести людину до спокою.

Не треба: знецінювати почуття панікуючого, і говорити, що він займається дурницями. Людина від цього думатиме, що вона взагалі не має однодумців і підтримки, особливо в таке складне становище для всіх.

Нагадуйте ближньому, що ви поряд.

Потрібно: триматись у полі зору того, хто на вас орієнтується. Намагайтеся попереджати, якщо ваше місце переміщення змінюється. Уникайте промов про те, що людина нібито вже не маленька і може почекати, поки ви пішли по справах.

Не треба: переконувати з відмашкою, мовляв, нема про що переживати і все буде добре. Або наприклад, говорити, що ось коли рвоне (буде будь-яка тривожна подія), тоді й думатимемо, що робити, а поки що спокійно. Ці аргументи зовсім не заспокоять людину, вона тільки подумає, що їй важливо, що відбувається навколо.

Давайте висловити почуття та емоції.

Потрібно: дослуховувати до кінця, що відчуває людина і не думати, що вона собі це вигадала. Його паніка справжня і вона змушує його мізки працювати нераціонально, що в якийсь момент може призвести до смерті в цих умовах. Краще відволікайте його чимось від душевних страхів та сумів.

Не треба: говорити слова на кшталт «Не вигадуй», «Та все, заспокойся» або маніпулювати, наприклад у такий спосіб: «Ой, ну ти ж розумний, а поводишся, як дурний», «А я вважав тебе нормальним, а ти себе в руках не тримаєш» і т.д. Такі дії здатні призвести до різних наслідків в умовах війни.

Резюмуючи, можна сказати, що  емпатичне спілкування – здатне заспокоїти серце та змусити мізки працювати правильно. А в період війни за свою сім’ю, землю та Батьківщину холодний розум і спокійний дух – потрібен, як ніколи!