Полтавська політехніка розробила комплексну програму поводження із твердими побутовими відходами в області на 2022-2030 роки. Відповідний документ за 300 тис. грн виконали на замовлення управління житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської ОДА.

Дана програма направлена на вивчення в різні департаменти ПОДА і Міністерство захисту довкілля. Якщо все буде гаразд, програму мають затвердити на сесії Полтавської обласної ради.

Детальніше про цей екологічний документ ІВ «Полтавщина» говорила із начальником Управління ЖКГ Полтавської ОДА Едуардом Ревою.

— Які ключові пункти у програмі та яке завдання стояло перед розробниками?

— Програма відштовхувалася від заходів, які були розроблені в регіональному плані поводження із відходами. В залежності від того, як громади будуть діяти, ми будемо вносити зміни в програму. На сьогодні завдяки фахівцям GIZ планується розробити місцевий план поводження із відходами. Пирятин, Лохвиця, Гребінка, там фахівці будуть проводити роботу для того, щоби розробити місцеві плани поводження із відходами. Наскільки це практично — буде залежатиме від самих громад. Якщо громада говорить, що щось не так, ми можемо внести зміни у програму.

— Які конкретно шляхи розв’язання проблеми накопичення твердих побутових відходів в області?

— У програмі передбачається формування мережі сміттєпереробних підприємств, створення сортувальних перевантажувальних станцій через які з територіальних громад будуть доставлятися тверді побутові відходи на переробні підприємства. Ми намагаємося зменшити кількість існуючих звалищ. Визначена категорія сміттєзвалищ, які в першу чергу необхідно прибрати. Фахівці роблять в них спостережні свердловини для того, щоби спостерігати якої шкоди довкіллю завдає те чи інше звалище.

— В яких населених пунктах розміщуватимуться сміттєпереробні заводи?

— Основні — це Полтава, Горішні Плавні та в районі Пирятинської територіальної громади. Тут в першу чергу передбачаються сміттєпереробні заводи. Інші громади будуть звозити суди сміття. В Горішніх Плавнях уже розроблений проект, є земельна ділянка під сміттєпереробний завод. Зараз ідуть пошуки інвестора. Ми зараз переглядаємо земельну ділянку і готуємо технічне завдання. Кожна громада має економічне бачення ситуації, щоби було економічно вигідно. Хтось хоче щоби підприємство було під боком. Це зрозуміло, велика відстань — це додаткові витрати. Всі ці нюанси будуть розглядатися під час формування регіонально плану.

— Кременчук буде звозити своє сміття в Горішні Плавні?

— У Кременчука є свій полігон, але використовувати його, як субрегіональний, недоцільно. Бо він розташований на правому березі Дніпра і возити туди відходи — це додаткове навантаження на Крюківський міст. Скільки кременчуцьке сміттєзвалище пропрацює і яка буде ситуація через 5 років, наразі важко сказати. Можливо вони скажуть, що їм простіше побудувати перевантажувальну станцію і не возити сміття у Горішні Плавні.

— А яка ситуація в Полтаві?

— Якщо у Полтаві тимчасово ініціативи немає, то нам доводиться виконувати функцію міської влади й підштовхувати цей локомотив. Ми замовили детальний план території. Ми ведемо перемовини із НЕФКО для того, щоби розробити технічне завдання. Хоча 85% сміття на Макухівському сміттєзвалищі — це Полтава і відповідальність лежить на Полтаві.

— У програмі передбачена закупівля нової техніки?

— Передбачається закупка нової техніки й контейнерів. Також буде розглядатися можливість будівництва сортувальних перевантажувальних станцій. Але конкретно про них я не можу сказати. Спочатку програму потрібно затвердити.

— Спеціалісти визначили звалища, які необхідно в першу чергу прибрати. Можна отримати їх перелік?

— В Полтавській області понад 700 звалищ. З них тільки 21% мають документи на землю. Близько 10-15% мають хоч якісь дозволи на тимчасове зберігання відходів. Ситуація катастрофічна. Поступово ми повинні зменшити кількість полігонів і поступово перейти на сміттєпереробні підприємства.

— Якого типу сміттєпереробні заводи планують побудувати у Полтавській області?

— Сама громада повинна визначити технологію. Є різні заводи, які утилізують сміття від 30 до 0% залишків. В залежності від технології вартість заводу коливається від 60 млн до 110 млн євро. Таких грошей, ні в громади, ні в області, ні в державі немає. Потрібно залучати міжнародні інвестиції. Для цього потрібно виділити земельну ділянку, встановити економічно обґрунтований тариф і тоді міжнародний інвестор прийде.

— Сміттєпереробні заводи приноситимуть кошти чи місцевим громадам потрібно буде дотувати їх роботу?

— Для рентабельності підприємство має обслуговувати не менше 500 тисяч населення. Так його можна вивести на повну рентабельність і воно не буде збитковим. Не буде потреби доплачувати й шукати гроші на те, щоб це підприємство працювало. Три заводи в області якраз зможуть обслуговувати все населення регіону.

— Що вказано у програмі поводження із твердими побутовими відходами про сортування сміття?

— Від того, якою буде технологія утилізації сміття, залежать й моделі збору. Щоби довести нашу культуру в цьому плані до рівня німців — потрібно багато часу. Завжди знайдуться 10-15% людей, які у бак із пластиком скинуть органічні побутові відходи й цей пластик можна весь викинути. Мити пластик, щоби його здати, підряднику буде невигідно. Нам хоча б дійти до рівня розділу органіки і неорганіки.

Нагадаємо, що 30 грудня архітектори презентували детальний план території майбутнього сміттєпереробного заводу у Макухівці. На його будівництво потрібно близько 100 млн євро та 4 роки часу.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»