За інформацією Миргородської міської ради, 6 вересня 2022 року під час запеклого бою у місті Авдіївка Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Остапенко Олег Петрович — командир гармати протитанкового артилерійського взводу 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка (в/ч А4007).

Воїн народився 18 січня 1977 року у Миргороді. Закінчив 9 класів колишньої школи № 2 та отримав спеціальність водій автокрана в Миргородському професійно-технічному училищі № 44. Далі — строкова служба в лавах ЗСУ у місті Івано-Франківськ. Армійське життя припало до душі, а тому старшина Остапенко продовжив службу за контрактом в Миргородській військовій частині бригади тактичної авіації. Олег Петрович був вправним механіком, користувався повагою за фаховість, вміння виконувати складні завдання і готовність прийти на допомогу. Після закінчення контракту отримав ще одну спеціальність — електрозварювальника. Працював за кордоном та на будівельних майданчиках Києва. Повномасштабна війна застала Олега в столиці і він відразу вирушив додому — до військкомату.

Протягом певного часу воїн вважався безвісти зниклим. Згодом, за рішенням суду, Олега Остапенка було визнано загиблим. 28 червня на Алеї Героїв Миргорода відкрили пам’ятник миргородському захиснику, Почесному громадянину міста.

За інформацією Гребінківської міської ради, 24 лютого в районі міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області загинув Ставицький Сергій Миколайович — солдат 26-ї окремої Бердичівської артилерійської бригади.

Воїн народився 23 грудня 1991 року у селі Павлівщина Гребінківського району. Після закінчення 9-и класів Олександрівської школи вступив до Київського радіомеханічного коледжу, де здобув робітничу професію пов’язану з обробкою металів. Був здібним та старанним студентом, брав активну участь у громадському та спортивному житті коледжу. Після строкової служби працював на посаді апаратника оброблення зерна та слюсаря-ремонтника ТОВ «Кононівський елеватор». Став на захист рідної землі на початку повномасштабного вторгнення. У полеглого захисника залишилися дружина та донька.

За інформацією Пирятинської міської ради, 13 червня в районі смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області загинув Шуляєв Ростислав Русланович — солдат, оператор аеророзвідки 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ.

Воїн народився 15 серпня 1997 року в родині військових. Дитинство та юність хлопця промайнули у Великій Кручі. Фах програміста Ростислав здобув у Харківському виші. Працювати почав ще під час навчання у вузі, зокрема був інструктором та піротехніком у клубі «Екстремал», системним адміністратором Центру медично-екологічних досліджень.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну разом з батьком займався волонтерською діяльністю на Північній Салтівці. За активну громадську позицію, вагомий внесок у розвиток волонтерського руху, надання допомоги мешканцям міста Харків під час воєнного стану в Україні Ростислав був відзначений подякою міського голови. В листопаді 2022 року за власним бажанням вступив до лав ЗСУ.

За інформацією Полтавської міської ради, 19 червня в районі міста Авдіївка Покровського району Донецької області загинув Жовноватий Олег Миколайович — солдат, стрілець-снайпер 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка.

Воїн народився 20 жовтня 1973 року. Проживав у селищні Диканька Полтавського району Полтавської області. Став до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення росіян. У полеглого захисника залишилися матір, дружина та двоє доньок.

За інформацією Пирятинської міської ради, 19 червня в районі села Левадне Пологівського району Запорізької області загинув Марченко Руслан Миколайович — солдат, кулеметник взводу охорони в/ч А4634.

Воїн народився 5 січня 1979 року. У 1994 році закінчив Смотриківську ЗОШ у Пирятинському районі. Вступив до Луганського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, після закінчення якого став студентом Одеського інституту сухопутних військ. Працював на різних роботах. У 2003 році одружився. Довгий час родина проживала в Києві. Згодом переїхали на батьківщину дружини — у село Словечна на Житомирщину. У полеглого захисника залишилася дружина та двоє доньок.

За інформацією Кременчуцького РТЦК та СП, 24 червня під час наступальних дій поблизу в районі села Залізнянське Бахмутського району Донецької області загинув Юхненко Олексій Сергійович — старший солдат, гранатометник 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького (в/ч А0409).

Воїн народився 2 січня 1984 року, народився та проживав в селі Гориславці Піщанської громади Кременчуцького району. У 2002 році закінчив ПТУ № 2 за спеціальністю муляр, монтажник по монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, електрозварник ручної зварки.

За інформацією Чорнухинської селищної ради, 25 червня в районі села Іванівське Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу загинув солдат Горобець Юрій Миколайович.

Воїн народився у 1980 році, проживав у селі Вороньки.

За інформацією Пирятинської міської ради, 25 червня під час штурмових дій ворога в районі села Привілля Бахмутського району Донецької області загинув Діденко Микита Сергійович — солдат, радіотелефоніст відділення зв’язку 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького (в/ч А0409).

Воїн народився 23 серпня 2002 року у місті Пирятин. Тут навчався у школі № 4, згодом разом з мамою переїхав на Харківщину. Після закінчення школи Микита навчався у Харківському професійно-технічному училищі №32.

У червні 2021 року був призваний на строкову службу до лав ЗСУ. Після повномасштабного вторгнення росії підписав контракт та продовжив зі зброєю в руках захищав рідну землю. У березні 2022 року був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

За інформацією Заводської міської ради, 25 червня у госпіталі міста Дніпро помер солдат Іващенко Іван Іванович.

Воїн народився 27 липня 1983 року у місті Заводське. Закінчив місцеву ЗОШ № 2 та Лохвицький технікум харчових технологій ПДАА. З 2006 року працював водієм у Заводській міській раді. У серпні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. У полеглого захисника залишилися брат, дружина та двоє синів.

За інформацією Полтавської міської ради, 25 червня в районі села Діброва Краматорського району Донецької області загинув Цимбарович Антон Олександрович — солдат, снайпер 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (в/ч А0281).

Воїн народився 24 квітня 1996 року, проживав у Полтаві. Навчався у Полтавському професійному ліцеї транспорту. Став до лав ЗСУ у травні 2023 року. У полеглого захисника залишилися батьки, брат та маленька донька.

За інформацією Новосанжарської селищної ради, 27 червня в районі села Приютне Пологівського району Запорізької області загинув капітан Братанов Богдан Вікторович.

Воїн народився 8 жовтня 1988 року в селі Руденківка. По закінченню школи вступив до Харківської юридичної академії, з відзнакою її закінчив, та, на цьому не зупинився — економічну освіту спочатку студентом, а потім аспірантом здобував в Полтавській аграрній академії. З 2011 по 2015 рік працював прокурором в Київській області. З початком АТО Богдан пішов до війська, служив заступником командира з морально-психологічного забезпечення. Демобілізувавшись, змінив прокурорську діяльність на адвокатську. З початком повномасштабного вторгнення росіян добровольцем пішов до військкомату. Перебував на різних офіцерських посадах від командира роти до командира батальйону з підлеглими в кількасот чоловік. Брав участь у визволенні Ізюму, воював на Донецькому напрямку.

За інформацією Лубенської міської ради, 28 червня в районі міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Яковлєв Руслан Артурович — солдат, старший стрілець десантно-штурмового взводу.

Воїн народився 28 серпня 1996 року у місті Козелець Чернігівської області. Середню освіту здобув у місті Прилуки. Працював при церкві. Проте, свідомо пішов захищати свою Батьківщину від навали ворога. У полеглого захисника залишилися матір, сестра та брати.

Імена, фото й біографії інших загиблих бійців, життя яких було пов’язане з Полтавською областю, можна переглянути тут.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»