Любов — почуття безрозмірне, що не подається обчисленням, вимірюванням і зважуванням. І все ж учені знайшли спосіб виміряти "ступінь любові" собак і кішок до своїх господарів. Тільки наука — нічого суб'єктивного.

І собаки, і кішки, яких люблять господарі, платять їм у відповідь любов'ю. Однак виміряти ступінь цієї любові раніше не представлялося можливим. Завзяті "собачники" стверджували, що саме собаки — найвідданіші і люблячі істоти. А кошатники, навпаки, переконані, що ніхто так не любить і не вміє обдарувати свого господаря любов'ю і ласкою, як улюблена домашня кицька. І ось цю одвічну суперечку, нарешті, вдалося вирішити.

Експеримент поставили британські учені. Для цього довелося і в тих, і в інших хвостатих брати аналізи крові. Причому — на самому піку їхнього щастя, при зустрічі з любим господарем. Вчені визначали стрибок окситоцину — так званого "гормону щастя" в крові пухнастих і хвостатих.

Виявилося, що у собак від радості рівень окситоцину зростає на 50%, а у котів — лише на 12%. Тобто, собаки більше радіють приходу своїх господарів, ніж кішки. Однак це зовсім не означає, що муркотливі створіння нас менше люблять. Просто вони інакше влаштовані.

Собаки більш соціалізовані і мають гострішу потребу у спілкуванні. А кішки — завжди незалежні, самостійні і більш схильні до усамітнення. Однак можете не сумніватися, їхніх 12% з лишком вистачить, аби розтопити будь-яке серце двоногого.

До речі, не зайвим буде згадати, які породи кішок вважаються найласкавішими. Якщо ви заведете у себе вдома таку істоту, вона своєю любов'ю не дасть вам спокійно жити. Зате і без її любові ви теж уже прожити не зможете.