Gorozhanin.com.ua

Щодо ініціатив «НАРОДНОГО ФРОНТУ» у середній освіті

Ноябрь 15
03:05 2016
  1. Створення мережі опорних шкіл.

    Створення опорних шкіл – один із пріоритетів діяльності Уряду Яценюка, який зараз продовжує впроваджувати в Уряді Гройсмана міністр від Народного Фронту Лілія Гриневич. Опорні школи створюються з метою підвищення якості освіти в сільській місцевості та переведення дітей у кращі умови навчання. Дві третини дітей з сільської місцевості здають ЗНО на низькому та середньому рівні. Якщо перевести ці цифри в бали за 12-бальною шкалою, то це оцінки від 1 до 6 балів. При цьому у містах ситуація діаметрально протилежна – тут дві третини дітей здають тестування на високому та середньому рівні, тобто цих оцінок має вистачити, щоб потрапити в гарний ВНЗ та отримати бюджетне місце. Добре, що в містах у нас освіта залишається на пристойному рівні, але така освітня прірва між селом та містом – це погано не лише з моральної точки зору, це реальна загроза національній безпеці держави. З 1 вересня розпочали свою роботу 142 опорні школи. Для оснащення опорних шкіл Уряд Яценюка ще наприкінці 2015-го року виділив областям 200 млн грн. для придбання сучасного лабораторного обладнання.

    Шкільні автобуси. Для вирішення питання перевезення дітей до опорних шкіл ще Урядом Яценюка було виділено 600 млн грн. на шкільні автобуси (на засадах співфінансування за рахунок освітньої субвенції та коштів місцевих бюджетів). На засадах співфінансування 50% х 50% уже використано 92 803 950 грн. та закуплено 126 транспортних одиниць, на засадах співфінансування 70% х 30% станом на 1 вересня використано 3 142 200 грн. та придбано
    4 шкільні автобуси. Загальна кількість автобусів, що закуплено місцевими органами влади становить 172 автобуси. Для задоволення потреби у перевезенні дітей необхідно придбати ще 152 одиниці шкільного транспорту.

    1. Збільшення заробітних плат вчителів.

    За ініціативи представника Народного Фронту міністра освіти Лілії Гриневич у 2017-му році усі педагогічні працівники, що нині знаходяться між 8 та 12 розрядом, мають піднятися вгору по тарифній сітці на 2 розряди. Змінена сама система, завдяки чому розрив в тарифних сітках між викладачами ВНЗ та середньої школи скорочено. Це абсолютною несправедливо, що вчитель вищої категорії оплачується по 12-му тарифному розряду, а молодий викладач вищої школи — по 15-му. Цей розрив має бути подолано. Просування вгору на 2 розряди по тарифній сітці дасть можливість підвищити зарплату педагогічним працівникам на 500-800 грн. Додатково відбуватиметься збільшення заробітної плати для всіх бюджетників через підвищення мінімальної заробітної зарплати. Таким чином, з урахуванням усіх факторів зарплати вчителів у наступному році зростуть приблизно на третину.

    Зарплати педагогічним працівникам зростуть в середньому на 33% (приміром, середня зарплата учителя вищої категорії з 01.01.2017 складе 5 708 грн., з 01.12.2-17 – 6 400 грн. проти 4 813 грн. на 01.12.2016 р, середня зарплата вчителя без категорії – відповідно 4 541 грн. проти 3 512 грн.)

    1. Закон про спецконфіскацію, частина коштів в якому повинна бути використана для додаткових виплат вчителям.

    22 вересня Верховна Рада в черговий раз провалила внесення до порядку денного новий законопроект про спецконфіскацію, розроблений спільною групою Верховної Ради та Міністерства юстиції під керівництвом представника Народного Фронту міністра Павла Петренка та за участі європейських експертів. В цьому законі були враховані та ліквідовані всі побоювання та всі спірні моменти, що викликали жваве обговорення в політикумі на минулій сесії.

    Проросійське лоббі, чиї голоси не були віддані при голосуванні в парламенті, показує, хто з депутатів не хоче, щоб вкрадені Януковичем гроші повернулися до держбюджету. За законопроект про спецконфіскацію грошей Януковича не голосують Опоблок, їх колеги по опозиції «Батьківщина», багато депутатів, які в ефірах декларують, що вони прийшли на постмайданній хвилі, що вони за демократію, за те, щоб повернути втрачені активи, розвінчують корупціонерів, а натомість – не голосують за просте політико-правове рішення: повернути гроші, вкрадені у народу України, назад в бюджет України.

    Для нас дивно виглядає позиція частини фракції БПП, яка не підтримала законопроект. Нагадаємо: Президент України в своєму щорічному посланні наголосив на необхідності повернення грошей Януковича, Прем’єр-міністр неодноразово наголошував на необхідності його прийняття. І в п’ятницю під час Години запитань до Уряду закликав ВР ще раз.

    Якщо законопроект буде ухвалено, держбюджет отримає від спецконфіскації мінімум 1,5 млрд доларів.

    Депутати від НФ Денісова, Бурбак та Горбунов зареєстрували окремий законопроект № 5088, згідно з яким 50 % бюджетних доходів від спецконфіскації треба спрямувати на оборону й нацбезпеку (мінімум 18,5 млрд грн.), а 50 % (ще мінімум 18,5 млрд грн.)- на одноразову допомогу пенсіонерам з мінімальною пенсією, лікарям та вчителям.

    За цим проектом 9,1 млн пенсіонерів отримають допомогу в 1 130 грн., а більше 3 млн педагогів та медиків – допомогу в розмірі 1 400 грн. Такі разові виплати не вирішать усіх матеріальних проблем. Але це відновлення справедливості – громадяни недоотримали ці гроші в 2010-2013 роках, бо Янукович їх вкрав з бюджету.

    Звертаємось до всіх громадян України: подивіться голосування кожного депутата за законопроект про режим спецконфіскації активів, вкрадених режимом Януковича. І тоді побачите, як вони поливають трибуну крокодилячими сльозами і як вони потім не голосують ні за спецконфіскацію грошей Януковича, ні за визнання Держдуми нелегітимною. Робіть висновки.

    Ще півтора роки тому Уряд Яценюка знайшов та заарештував ці кошти. Наша партія послідовно добивається відновлення справедливості й ми не зупинимося, доки справедливість не буде відновлена. 

    1. «Нова Реформування середньої освіти – «Нова українська школа».

    В 2014-му році Урядом Яценюка була розпочата реформа вищої освіти. Парламент прийняв відповідний закон, що запровадив насамперед фінансову незалежність ВНЗ, що дало можливість розвиватися та професійно зростати. В 2016-му міністр від «Народного Фронту» Лілія Гриневич розпочала реформу середньої освіти – бази, на якій будується нація. Концепція «Нової української школи», яка буде покладена в основу закону «Про освіту», вже пройшла громадське обговорення та обговорення в професійних колах, отримала повне сприйняття.

    До діалогу щодо стратегії змін долучилися усі зацікавлені групи: освітяни, батьки, роботодавці, політичні сили та владні інституції, незалежні експерти та міжнародні організації – понад 100 різних учасників дискусії. Реформа, що впроваджується міністром від Народного Фронту Лілією Гриневич, орієнтована на те, щоб зробити випускника конкурентноздатним у 21‑му столітті – випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, новатора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.

    Перші кроки реформи вже впроваджуються в початковій школі, програму якої в цьому році оновило та розвантажило Міністерство освіти. Насамперед, знято обов’язковий розподіл годин – вчитель сам вирішуватиме, яку тему скільки викладати. Самі ж теми приведено до вікових особливостей дітей, Так, згідно програми для початкової школи з англійської мови, першокласники, шестирічні діти, вже мали писати слова і речення. Відтепер перші півроку на уроках англійської мови в 1-му класі буде лише усний курс, діти вчитимуться розмовляти. Також в українській мові знято вимоги будувати схеми речень і речення за схемами, а більше уваги буде приділено розвитку усного мовлення дітей. Змінено методичні рекомендації та орієнтовні вимоги до оцінювання досягнень учнів. Вчителям буде рекомендовано писати з дітьми олівцем замість ручки – це допоможе першачкам не боятися помилок, формувати позитивне сприйняття навчального процесу. Також планується зняти вимогу перевірки читання дітьми на швидкість, натомість вчителі мають розвивати усвідомлене читання.

    Розроблена під головуванням Гриневич концепція Нової української школи переорієнтовує навчання із засвоєння величезної суми знань на освоєння компетентностей. Компетентності – це ядро знань, які необхідно знати дитині, вміння їх застосовувати, навички для вирішення життєвих проблем, а також ставлення і цінності, які потрібно засвоїти сучасній людині.

    Додатково про «Нову українську школу»:

    Чому Україні потрібна «Нова українська школа»?

    Чинна система освіти в Україні застаріла та має суттєві недоліки:

    • Не всі діти мають рівний доступ до освіти, про що свідчать результати ЗНО: в цьому році близько 2/3 учнів з села здали тестування з історії України, української мови та математики на початковому та середньому рівні від 1 до 6 балів за 12-бальною шкалою, на противагу місту, де 2/3 дітей отримали високий та достатній результат – від 7 до 12 балів;
    • Школа – одна з найменш реформованих сфер, вона як і 50 років тому досі орієнтована на накопичення знань, а не на їх практичну реалізацію.

    Формула нової української школи має 8 компонентів:

    1. Новий зміст освіти, заснований на формуванні необхідних для успішної самореалізації в суспільстві компетентностей.

    Виділено 10 ключових компетентностей для нової української школи:

    01 — Спілкування державною і, у разі відмінності, рідною мовами; 02 — Спілкування іноземними мовами; 03 — Математична грамотність; 04 — Компетентності в природничих науках і технологіях; 05 — Інформаційно-цифрова компетентність; 06 Уміння вчитися впродовж життя; 07 — Соціальні і громадянські компетентності; 08 – Підприємливість; 09 — Загальнокультурна грамотність; 10 — Екологічна грамотність і здорове життя.  

    Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: уміння читати і розуміти прочитане; уміння висловлювати думку усно і письмово; критичне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; ініціативність; творчість; уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; уміння конструктивно керувати емоціями; застосовувати емоційний інтелект; здатність до співпраці в команді.

    У рамках запровадження компетентнісного підходу буде створено нову систему вимірювання й оцінювання результатів навчання. Зокрема, буде змінено зміст ЗНО.

    1. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

    Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими спільниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат. Школа має ініціювати нову, глибшу залученість родини до побудови освітньої траєкторії дитини. Буде забезпечено неупереджене та справедливе ставлення до кожного учня, подолано будь-яку дискримінацію. Учителів навчатимуть, як плекати гідність і віру учнів у себе.

    1. Умотивований вчитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

    Суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки вчителя. На допомогу йому буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами. Велика увага приділяється матеріальному стимулюванню. У проекті Закону «Про освіту» закладається норма про підвищення місця вчителя у єдиній тарифній сітці.

    Вчителю буде надано академічну свободу. Він зможе готувати власні авторські навчальні програми, власноруч обирати підручники, методи, стратегії, способи і засоби навчання, активно виражати власну фахову думку. Держава гарантуватиме йому свободу від втручання у професійну діяльність.

    1. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.

    На практиці реалізовуватиметься принцип дитиноцентризму. «Нова школа» буде організована за моделлю поваги до прав людини, демократії та плекатиме українську ідентичність.

    5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.

    Ключові компетентності й наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня як особистості, громадянина і фахівця.

    Поняття «освіта», «освітній процес» в їх сучасному розумінні включає навчання, виховання і розвиток.

    Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема, морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

    Виховання не буде винесено в окремі «заняття з моралі». Формування характеру можливе лише через наскрізний досвід. «Нова школа» буде організована за моделлю поваги прав людини, демократії.

    1. Нова структура школи, яка дозволяє добре засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.

    Закон «Про освіту» передбачає три рівні повної загальної середньої освіти: початкова освіта (4 роки), базова середня освіта (5 років) та профільна середня освіта (3 роки), яка здобувається в ліцеї або закладах професійної освіти в залежності від вибраної учнем освітньої траєкторії.

    Загальна тривалість навчання в «Новій школі» збільшиться до 12 років, таким чином зі школи випускатиметься повнолітня, повністю підготовлена та відповідальна за власне життя людина.

    1. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.

    В умовах децентралізації на центральному рівні управління будуть визначатися стандарти освіти. За дотримання цих стандартів буде відповідати окремий центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти із залученням громадськості. Натомість безпосереднє управління школами буде здійснюватися на місцевому рівні.

    Автономія передбачає і вищий рівень відповідальності закладу освіти. Засновники школи контролюватимуть освітню та фінансово-господарську діяльність закладу освіти, призначатимуть на умовах контракту керівника школи.

    1. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

    Законопроектом «Про освіту» передбачено повну прозорість фінансування закладів освіти. Зокрема, заклади освіти будуть зобов’язані оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел. Освітня субвенція буде розраховуватися за справедливою формулою, щоб вирівнювати можливості доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах.

    Для забезпечення свободи вибору в освіті буде запроваджено принцип «гроші ходять за дитиною», зокрема, це важливо для підтримки дітей з особливими потребами, які можуть здобувати освіту інклюзивно поряд з іншими дітьми у пристосованих для цього школах. Завдяки цьому з’явиться можливість вибору в освіті. Якщо дитина відвідуватиме приватний заклад згідно з власними світоглядними та релігійними переконаннями, держава спрямує туди кошти, виділені на навчання цієї дитини.

    У регіонах діятимуть опорні школи базового рівня. Кожну опорну школу буде добре обладнано і зміцнено висококваліфікованими кадрами. Збільшення мережі опорних шкіл дасть змогу отримувати справді якісну освіту дітям з сільської місцевості на рівні базової і старшої профільної школи.

    Нове освітнє середовище.

    Впровадження нових підходів потребує побудови якісно нового освітнього середовища дитини. Це стосується не лише зміну формату стосунків між учнями, батьками та вчителями, а й організації простору й класу: крім класичних варіантів буде використано новітні мобільні робочі місця, які легко переорієнтовувати для групової роботи.

    Учні матимуть свободу вибору предметів та рівня їхньої складності. З’явиться можливість навчання в різновікових предметних або міжпредметних групах.

    У «Новій школі» буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання спільно з однолітками.

Share

Статьи по теме

Последние новости

Смышленые попугаи научились играть в волейбол и теперь набирают армию болельщиков в Сети

Читать всю статью

Мы в соцсетях