(18.08.11, 12:35)Прочитано: 117 | Комментариев: 0

Продовжуємо публікувати подробиці земельного законодавства. Консультацію  надає заступник начальник юридичного відділу запорізької філії ДЗК Ольга Яцун.

Стосовно  оренди земель державної та комунальної власності слід зазначити, що у Податковому Кодексі України є положення, в якому йдеться про те, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні, у свою чергу, визначаються як юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Беручи до уваги такі визначення, виникає питання, чи не буде зазначене положення тлумачитись як обов’язок користувача сплачувати земельний податок. Хоча якщо проаналізувати норми ПКУ, стає зрозумілим, що земельний податок стосується саме землекористувачів, які користуються земельною ділянкою на підставі права постійного землекористування.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності — є договір оренди такої земельної ділянки. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками — протягом півроку — вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.