Gorozhanin.com.ua

Коли у місті падають дерева: експеримент на Хрещатику і допомога з космосу

26 июля
18:52 2021

Негода повалила по всій Україні тисячі дерев. В одному Києві – 150. В першу чергу – це небезпечно. Тож просто обрізати – не варіант. Потрібен цілий комплекс заходів

Дощ, якого чекала вся Україна, потерпаючи три тижні від +30-градусної спеки, приніс з собою не лише довгоочікувану свіжість і прохолоду, але й сильний град і пориви шквального вітру, які на початку третьої декади липня – 19-23 числа – устигли наробити добрячого лиха. У Києві та області, наприклад, через негоду «попливли» вулиці і проспекти, затопило дві станції метрополітену, понад півсотні населених пунктів залишилися без світла… А ще – на Київщині – негода повалила близько 150 дерев, через що загинуло двоє людей. І таке ж саме спостерігалося в багатьох інших містах країни. І якщо про проблему нечищених зливних мереж опубліковано вже сотні, а той тисячі матеріалів, то про дерева…

Треба нарешті визначитися з породами дерев, на які треба зробити ставку при подальшому озелененні столиці…

«Обери дерево для Хрещатика», або Чим же закінчився той експеримент?

У грудні 2017 року міська влада спільно з організацією Folk Ukraine затвердила проект «Обери дерево для Хрещатика». Згідно з ним, поруч з Київрадою, навпроти метро «Хрещатик», було висаджено 10 дерев 9-ти різних порід. Серед них клен гостролистий «Royal Red», в’яз «New Horizon» резистентний сорт, гіркокаштан червоноквітковий, дуб звичайний «Fastigiata Koster», горобина проміжна «Brouwers», граб звичайний «Fastigiata», платан гібридний, клен гостролистий «Columnare» та вишня «Plena». Ініціатива була обумовлена багаторічним сумним досвідом: каштани, які майже 200 років слугували символом Києва, за сучасних умов перестали виконувати цю функцію. Каштани знищує новітній шкідник – мінуюча міль, вони потерпають від газів та хімреактивів, без яких неможливе життя сучасного міста.

Тож задум був такий: подивитися, як житиметься різним деревам в однакових умовах забитого транспортом Хрещатика. Слід зазначити, що висадили їх за новою технологію: піднятими над рівнем тротуару (щоби виключити шкідливий вплив зимових «посипок» і «поливок») і з підведеною системою примусового зрошення. З того часу минуло вже майже чотири роки. Тож ми вирішили дізнатись про подробиці експерименту: в якому він сьогодні стані, чим усе, врешті-решт, закінчилося? Чи вибрали нове «дерево Києва»?

Засновник міжнародного етнокультурного проекту «Folk Ukraine» Ігор Добруцький (саме його організація займалася згаданим проектом, зокрема, залученням коштів, висадкою дерев, проведенням опитування серед киян: якому ж саме дереву бути на Хрещатику. – Ред.) в коментарі Укрінформу заявив, що експеримент – затягнувся, втім, дав відповідь на питання, що могло б рости на головній вулиці столиці, а що – точно ні.

«Визначатися має «Київзеленбуд». Це їх прерогатива. Думаю, що вони професійно підійдуть до цього питання. Тому що є виклики. Наприклад, через те, що екологічна ситуація в місті та в світі стає іншою – рослини мають бути витривалі до шкідників і посухостійкі. Наскільки мені відомо, «Київзеленбуд» готує проект щодо реконструкції Хрещатика. Знаю, що там нібито заплановано і систему поливу, і підняття рослин над тротуарною частиною на, як мінімум, 30-40 сантиметрів, аби сіль не пошкоджувала дерева взимку і так далі».  

Платан гібридний, каштан кінський Бріоті, в’яз «New Horizon» резистентний сорт – ці дерева, за його словами, найкраще підходять для Хрещатика. Але…

Історично кияни хочуть каштани. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua
Історично кияни хочуть каштани. Фото: tsdkffa.archives.gov.ua

«Історично кияни хочуть каштан. Це дерево потребує уваги, але воно рости на Хрещатику може. Далі – в’яз, який показав себе найкраще. Проте він не квітучий – лише форма і все, а там хочеться все-таки чогось інакшого, знов таки, квітучого. Платан… Витривалий, але підмерзає. Зараз в мене остаточної думки немає. Зрештою, там і клен гостролистий «Columnare» почав непогано рости. Тож, вважаю, що треба ще раз зібрати експертів, фахівців, екологів, дендрологів, представників громадськості, щоби нарешті визначитися».

Схожим чином висловився в коментарі «Вечірньому Києву» гендиректор «Київзеленбуду» Олексій Король.

«Остаточно це питання ще не вирішене. Очевидно одне: сьогодні немає сенсу витрачати кошти та висаджувати дерева на Хрещатику, які через рік треба буде пересаджувати. Адже невдовзі планується провести капітальний ремонт головної вулиці столиці. Я особисто виступаю за висадку платанів. Це дерево прекрасно почувається в Києві. Воно стійке до хвороб, шкідників, спеки та загазованості», – стверджує він.

За словами очільника «Київзеленбуду», платан гарно піддається формуванню крони, яку можна підняти на чотириметрову висоту, щоб не затуляла водіям дорогу та дорожні знаки. Разом із тим розлога крона платана з широким листям створює тінь над пішохідною зоною, затримує пил та вуглець від вихлопних газів.

«Якщо ж буде вирішено висаджувати на Хрещатику каштани, то хоч якісь шанси там прижитися має лише стійкий до мінуючої молі гіркокаштан м’ясо-червоний. Та й то, якщо під кожне дерево буде проведено сучасну систему поливу, і вони будуть віддалені від проїжджої частини та огороджені високим кам’яним бар’єром від солі», – наголосив Олексій Король.

А ще «зеленбудівець» зазначив, що прекрасно себе почуває у Києві клен гостролистий: «Гарне дерево зі щільною шатроподібною кроною».

Добре прижилася у столиці липа європейська Палліда з прямим стовбуром, конусоподібною кроною та звичним нам липовим цвітом. «Ну, і гарно зарекомендували себе клен сріблястий, платан, граб, горобина, псевдоакація, катальпа, сумах, липа, ясен, декоративні форми плодових дерев», – підсумував гендиректор «Київзеленбуду» Олексій Король.

Отже, наш висновок: експеримент пройшов у стилі «і вашим, і нашим», остаточного рішення нема, і навряд чи воно буде однозначним. Втім, список порід дерев – і красивих, і безпечних – схоже, вимальовується.

Звісно, ми поцікавилися у фахівців, що треба зробити, аби дерева в місті не становили небезпеки. Спиляти всі старі, правильно обирати місця для посадки, вчасно кронувати, обирати стійкі породи дерев з міцною деревиною?

Що треба зробити, аби дерева в місті не становили небезпеки?

Це питання ми поставили біологу, арбористу (спеціалісту з обрізки дерев. – Ред.), фітопатологу Ігорю Сінгеру, екологу, експерту з лісового права Анатолію Павелку та кандидату с/г наук, керівнику «Центру відновлення лісу» ГО «ЛІіС», експерту з питань лісовідновлення і екоосвіти Тарасу Харачку. І ось, що вони на це відповіли.

1. Потрібна система моніторингу та своєчасна реакція на ризики

Ігор Сінгер зазначив, що падіння дерев – проблема комплексна. «Нові посадки треба закладати з урахуванням видових особливостей. Наприклад, таке дерево, як верба – в місті недоречне. Втім, міцна деревина також не запорука стійкості дерева, дуб теж часто-густо ламається», – каже він.

Але пиляти підряд всі старі дерева, продовжує експерт, це – невігластво: «Основна ознака зрілого демократичного суспільства – збереження дерев-ветеранів. Правильне кронування дозволяє формувати стійкі до вітрового навантаження дерева».

Пан Сінгер запевняє, що старі дерева потребують «каблінгу» або, простіше, укріплення дерева чи його окремих частин підпорками і тросами для запобігання можливому падінню. Крім того, величезною є проблема замалої площі відкритого ґрунту біля дерева та формування так званого «асфальтного ножа» (див. фото нижче).

«Власне, вирішення проблеми залежить від своєчасного виявлення потенційно небезпечних дерев – потрібна система моніторингу та своєчасна реакція на ризики», – підкреслив Ігор Сінгер.

2. Рослини з невисокою кроною… Це хороше рішення для міста

«Все починається з вибору породи. Бо якісь добре висаджувати в місті, а є такі, що приживаються вкрай погано», – коментує Анатолій Павелко.

Місто має дуже різні умови для дерев. Наприклад, не рекомендується уздовж пожвавлених магістральних вулиць висаджувати дерева, які мають велику крону, але мало розвинену кореневу систему тощо.

«Зараз є така тенденція, що в центральних частинах міст висаджують різних порід дерева з кулеподібною, невисокою кроною, тобто такі, які, високими не ростуть, не нависають над будівлями, лініями електромереж, однак – добре затіняють проїжджу частину, тротуари», – акцентує він.

Характерними, зокрема, є клени.

«Рослини з невисокою кроною… Це дуже хороше рішення, тому що навіть у випадку, коли таке дерево не дай Бог упаде (а під час поривів вітру воно, зазвичай, дуже добре тримається, бо стійке), то якоїсь істотної шкоди нікому не завдасть», – зауважив еколог.

Можна кронувати й інші дерева таким чином, щоб надати їхнім кронам кулеподібної форми. «Але це мають бути не високі дерева, і фахівців, які можуть це зробити, – вкрай мало», – наголошує Анатолій Павелко.

Водночас, коли ми говоримо про більші території – парки, сквери чи лісопарки, то, звісно, там треба культивувати не тільки низькорослі декоративні дерева, але й «повнорозмірні» – такі, наприклад, які часто зустрічаються в лісі. В парках потрібно зважати на так зване зонування. «Про що йдеться? Приміром, якщо через парк простягається стежка чи алея, де гуляють люди, то в таких місцях дерева слід систематично обрізати. Тобто найбільш небезпечні гілки просто видаляються, – вказує експерт. – Або ж – в таких місцях приділяють більшої уваги кущам. Тоді як в глибині парку можуть рости будь-які дерева, в тому числі, й старі, які лише додають йому цінності. Причому не просто для різноманіття, такі дерева ще дуже добре конвертують вуглекислий газ – у кисень».

 «Найчастіше падають старі аварійні дерева, а вони можуть бути різних порід. Як правило – їх не вириває з корінням, їм ламає стовбур. У здорового дерева стовбур не зламається».

3. Із кроною дерев мають працювати не лісоруби, а сертифіковані арбористи

Тарас Харачко наголосив на проблемі з кадрами.

«Ми ж бачимо, хто і як саме працюють у наших «Зеленбудах». На жаль, в країні немає культури і розуміння того, що на дерево треба дивитися з повагою, тому що це живий організм. Натомість, більшість із нас просто дивиться на дерево, як на дерево – не більше: ну, воно собі росте та й росте, з часом ми його обріжемо, зрубаємо, спалимо…», – каже він.

Поки не відбудеться глобальної зміни людської свідомості щодо дерева, переконує він, нічого в цьому плані не вирішиться. «Людина, яка працює в «Зеленбуді» не завжди думає про якісь наслідки. Треба обрізати – обрізає. Причому часто «під олівець», аби швидше і без зайвих витрат, – стверджує пан Харачко. – Найкращий довідник з догляду за кроною дерев має першою фразою таку: «Фахова обрізка – це найкраще, що ви можете зробити для дерева, погана обрізка – найгірше». Це все одно що піти до стоматолога без освіти – результат буде гірший, ніж просто нічого не робити».

Кронувати можна не всі дерева, акцентує еколог. Тополя, липа, верба, каштан, ясен більш-менш переносять таку процедуру, але в тому випадку, якщо у дерева нормальний імунітет. Якщо дерево ослаблене – це призводить до ступеневого усихання, і воно гине за два-три роки. А відтак – може впасти.

«В продовження сказаного… От той, хто кладе бруківку чи прокладає трубу в місті – його мало хвилює, чи пошкодив він корінь, чи ні. Головне – зробити роботу, отримати гроші та й по всьому. Не буде ні в Києві, ні в інших містах порядку, допоки в «Зеленбудах» не працюватимуть спеціалісти. Це перше», – наголошує експерт.

А друге… У містах часто культивуються породи дерев, які є нестійкими, проблемними, які швидко всихають… Отже, можна було б скласти такий список, наприклад, із п’яти-десяти найстійкіших видів, в тому числі, низькорослих, для загального міського озеленення, для бульварів, алей тощо, і – працювати з ними: «Я живу під Львовом, а тому буваю в Києві не часто. Втім, коли все ж приїжджаю в столицю, то перше, що мене «вражає» – страшні тополі, які були висаджені ще за радянських часів. Водночас, я не менше був вражений, коли почав читати і стежити за різними київськими групами у Фейбуці. І, знаєте, чимало киян захищають тополі…»

Тарас Харачко розповідає, що якось мав дурість нагадати в одній із таких груп, що ці дерева, по-перше, не живуть довго і з часом стають небезпечними для пішоходів, а, по-друге, їхній весняно-літній пух спричиняє у багатьох алергічні реакції. «Контраргументи були такі: «Це наші рідні дерева, ми з ними виросли!» Тому ще одна проблема – це люди, яким потрібно все розказувати і показувати: що і як слід змінити. Але точно знайдуться такі, які чинитимуть опір, які будуть незадоволені, які кричатимуть, мовляв, у нас тополі забирають, це – міська влада рубає, глобальна зрада і так далі», – вважає керівник «Центру відновлення лісу» ГО «ЛІіС». 

І останнє, про що згадав експерт, це те, що незабаром українські екологи планують запустити інвентаризацію дерев за допомогою американської системи i-Tree. І Київ, каже він, наче має стати першим містом, на якому цю систему апробують. «Якщо коротко, то через супутникові знімки екологи хочуть отримати детальний план усіх зелених насаджень столиці. Потім – провести облік дерев, щоб визначити, які з них уже просто фізично не можна залишати, які треба кронувати, аби вони не ламалися і таке інше. Коли ця система запрацює – поки невідомо, однак, гадаю, це також може допомогти вирішити проблему», – підкреслив Тарас Харачко.

Мирослав Ліскович. Київ

Share

Статьи по теме

Последние новости

    В Министерстве инфраструктуры огласили результаты конкурса на должность директора Бердянского порта

В Министерстве инфраструктуры огласили результаты конкурса на должность директора Бердянского порта

Читать всю статью

Мы в соцсетях