Магія серця Гуцульщини — Верховини — не відпускає туристів, які воліють повертатися сюди знову і знову. Музеї зі старожитностями, річки й гори, оповиті легендами — Карпати віками утримують цікавість до них.   

Тож і ми пропонуємо повернутися сюди і оглянути місця, про які редакція 057 не встигла розповісти минулого разу. Отже, вирушаємо.

Музей гуцульської магії

Експозиція створена для презентації місцевих традицій та діяльності гуцульських чародіїв — мольфарів, знахарів тощо. Зокрема експонується інвентар, який використовують цілителі для створення зілля чи замовляння, щоби допомогти людям. У музеї можна ознайомитися з практикою двох найсильніших мольфарів — Андрія Атаманюка (Ґоя) та Михайла Нечая. Тут можна відвідати майстер-клас — гру на дримбі. Також можливо відвідати сакральний трикутник.

Музей Гуцульщини

Регіональний історико-краєзнавчий музей Гуцульщини був заснований 1938 року. Колекція нараховує близько тисячі експонатів: є предмети побуту, місцевий живопис, виставка народного одягу та вишивки, вироби з дерева та глини.

У загальному експозиційному залі можна побачити такі унікальні експонати, як осколок метеориту, знайдений Матаржуком Василем у р. Бистрець, кляуза Костел та церковні книги реєстрації актів народжень жителів с. Верхній Ясенів (Верховинського р – ну) за 1785 – 1814 та 1830 -1876 роки, журнали «Гуцульщина» і «Сільський господар» за 1936 рік (тут є цікаві матеріали про Гуцульський край, написані гуцульським діалектом) та гуцульську бартку (часів Довбуша), тощо.

Храм Різдва пресвятої Богородиці

Храм розташований не у самій Верховині, а неподалік — у селі Криворівня. Він є пам’яткою архітектури державного значення і єдиною церквою на Гуцульщині і однією з небагатьох в Україні дерев’яних сакральних споруд, віком понад 350 років.

Існує переказ, що святиню було перенесено на пагорб із присілку Заріччя, з протилежного боку річки Чорний Черемош. Перші згадки про неї відносяться до 1660-х років. На нинішнє місце храм було перенесено в 1719 році. З огляду на це, на сьогодні достеменно невідомо, чи 1719 рік є саме роком побудови церкви, чи роком перенесення її на теперішнє місцезнаходження. 

Разом із мешканцями Криворівні в церкві молилися такі видатні українці як Яків Головацький, Іван Франко, Михайло Грушевський, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич, Леся Українка, Володимир Гнатюк та багато інших визначних постатей української культури. У 1901 р. церкву відвідав з пастирським візитом митрополит Андрей Шептицький (тоді ще — єпископ Станіславський), який написав послання гуцульською мовою «До моїх любих гуцулів».

Церква побудована з дерева і має хрестоподібне планування. Структура храму включає в себе короткі бічні гілки і подовжений бабинець. Центральний купол перекриває шатрова глава на невисокому восьмерику, який височить над дахами церковних гілок. 

Писаний камінь

Гора Писаний Камінь знаходиться недалеко від села Верхній Ясенів Верховинського району. Це скельний комплекс висотою від 2-ох до 20-ьох метрів та протяжністю майже 100 метрів з північного заходу на південний схід. Сама гора схожа на зрізану піраміду. З північної сторони скеля дуже обривиста, в деяких місцях навіть нависає над підніжжям. А з іншого боку, на положистій стороні скелі, розташовані петрогліфи, через які це місце і називають ‒ гора Писаний Камінь. Тут зображені трафаретні фігурки людей, ромби, кола та хрести.

Дослідники стверджують, що петрогліфи можуть належати до різних епох: доби язичництва або первісного християнства. На їхню думку, ці скелі в минулому служили святилищем для наших предків. Про це свідчать дев’ять круглих чаш, що вирубані в скелі.

Є легенда. за якою в Карпатах жили безжальні і могутні велетні. Але після смерті ватажка, вони поступово зникли. А сам Писаний Камінь — надгробна брила тому самому ватажку велетнів. Однак не всі його потомки вимерли, і десь під землею, в тісній печері, все ще сидить велетень-старожил, гортає сторінки книги пройдешніх і майбутніх днів і вичікує час, коли знайдеться обранець, що зможе замінити його на цьому пості.

Перші документи, в яких згадується гора Писаний Камінь, датуються 1758‒1760 роками, вони створені наглядовою комісією короля Августа III для вивчання та опису територій зі спірними межами. А перші дослідники — варшавські етнографи та історики приїхали на гору Писаний Камінь у 1933 році. Львівський археолог М. Банкрівський у своїй книзі «Сварожі лики» (1992 р.) припустив, що гора Писаний Камінь є міжплемінним культовим центром, який утворився не пізніше VIII – IX століття.

Нагадаємо, подорожі Україною: що подивитись в Яремче, — ФОТО