На зібрання завітали народний депутат 5-ти скликань, учасник доленосних подій новітньої історії — проголошення Акту незалежності України 24 серпня та усіх трьох майданів — рухівського, помаранчевого і Революції Гідності — Іван Заєць, директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, директор Департаменту культури і туризму Ірина Удовиченко, секретар міської ради, в.о. міського голови Полтави Катерина Ямщикова, ректор Полтавського державного аграрного університету (ПДАУ) Олександр Галич, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

20 лютого, Україна вдесяте вшановує пам’ять Небесної Сотні — перших героїв російсько-української війни. Дізнатися більше про один із ключових моментів новітньої української історії й скласти шану тим, хто ціною власного життя у 2013-14 рр. виборював незалежність, шлях «Геть від Москви!» та європейські цінності, до Полтавського державного аграрного університету прийшли активісти Майдану, ветерани російсько-української війни, науковці та студенти. «94 дні активного протесту: Революція Гідності тривала з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. Мирні акції почалися під євроінтеграційними гаслами, але згодом змінилися кампанією громадянської непокори владному режиму експрезидента-втікача, державного зрадника януковича — за незалежність від росії, проти корупції та порушення прав людини. Майдан остаточно зруйнував вплив російської імперії на політичні процеси в Україні, утвердив курс на ЄС і НАТО Другий рік поспіль героїчний подвиг Майданівців пошановується в умовах повномасштабної агресії росії. Ми знову боремося за свою Країну. Ми вдячні ЗСУ сьогодні за можливість жити!» — наголошувала модераторка заходу проректор з науково-педагогічної роботи, доктор історичних наук Тамара Шаравара.

Хвилиною мовчання пошанували усіх воїнів-захисників, 94 дні боротьби та 107 полеглих за Незалежність учасників Революції Гідності, Героїв Небесної Сотні. Двоє з них — уродженці Полтавщини: Ігор Сердюк із Кременчука загинув 18 лютого, а Андрій Черненко з села Слободо-Петрівка Гребінківської громади того ж дня був поранений і помер у лікарні.

Особливу шану віддали фермеру Віктору Чміленку, який загинув від куль силовиків вранці 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській. Його ім’я об’єднало фермерів Полтавщини, адже обласна асоціація фермерів і приватних землевласників носить ім’я Героя України, Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка. На зібрання завітали й фермери з усіх куточків Полтавщини та навіть з-за її меж — з Одеської області.

«Війна з росією розпочалася ще задовго до 2014 року, відразу після розпаду СРСР. У 1991 році нам поталанило відійти від тієї країни, стати на шлях самостійності, розбудови власної країни, її осердя — середнього класу, в тому числі й фермерства. За своє життя вдалося побувати у багатьох країнах, був і у росії. Бачив ту російську відсталість, яка, напевно, там й досі. На жаль, сталося те, що сталося. Війна триває, навіть наш сьогоднішній захід почався із запізненням через оголошення повітряної тривоги. Із 107 героїв Небесної Сотні, перших Героїв російсько-української війни був і фермер. Він з Кіровоградської області. Він фермер і борець по духу. Такі як він, як його полтавські колеги, пройшли тернистий шлях становлення фермерства. Тож хочемо увіковічити пам’ять про фермера-Героя Віктора Чміленка, подбати про виховну роботу серед молоді. Ініціюватимемо запровадження наукової премії на честь Чміленка серед студентів-майбутніх аграріїв та встановлення у Полтаві пам’ятної дошки», — наголосив Василь Бурлака, голова Полтавської Асоціації фермерів і приватних землевласників імені Героя Небесної Сотні Віктора Чміленка, ініціатор комеморативного заходу.

Для присутніх у залі аграрного університету продемонстрували уривки з документального фільму про Віктора Чміленка. Випускник Кіровоградського аграрного фахового коледжу і Херсонського сільськогосподарського інституту, у 1992 році заснував фермерське господарство «Вікторія». 2004 року брав активну участь у «Помаранчевій революції». Протягом 2005–2006 років збирав від жителів сіл Бобринецького району спогади про Голодомор-геноцид 1932-33 рр. Ці всі матеріали передав до Бобринецького краєзнавчого музею. Був активним учасником «Асамблеї малого та середнього бізнесу», «Автомайдану», Євромайдану Кіровограда. До Майдану приєднався з перших днів. Спочатку в Кіровограді, а пізніше, в грудні 2013 року здійснив подвиг, гідний пошани.

Чміленка сповістили, що саме через Васильків рухатиметься колона з тисячі бійців полку спецпризначення «Тигр» з міста Феодосія до Києва для розгону майданівців. Мужній фермер разом з однодумцями виготовив «їжаки» і, розкидавши їх на дорозі неподалік Василькова, зупинив колону. На об’їзних дорогах спецпризначенців чекало теж саме. В січні жорстоко побили пси януковича, так звані «тітушки», але від госпіталізації відмовився і повернувся на барикади. «Наш Герой» — так тепер переважно говорять кіровоградці і жителі області про Віктора Чміленка, бобринецького фермера, який 20 лютого загинув від кулі снайпера на Майдані. Кіровоградщина зустрічала Героя десятитисячним мітингом. Поховали Віктора Чміленка 23 лютого в його рідному селі Борисівка, що у Бобринецькому районі.

«Революція Гідності була найтривалішим і наймасовішим протестом в сучасній історії України. Але пам’ять — дуже складна, вона змінюється та нашаровується новими викликами, новим болем через війну. Інфраструктура національної пам’яті вибудовується, починаючи з відкриття пам’ятних дошок на фасадах будівель, перейменування вулиць, вечорів пам’яті, створенням меморіалів та музеїв. Це дуже важливо для майбутніх поколінь, адже найпотужнішим виявом пам’яті та шани до героїв стане продовження їхньої боротьби за незалежну і процвітаючу Україну», — певен Ігор Пошивайло.

«Майдан у повному розумінні слова створив із населення український народ. На ньому відпрацьовували всі ті речі, які потім допомогли нам у російсько — українській війні. Це солідарність, відповідальність, волонтерство, добровольчий рух. Саме з Майдану люди пішли на війну, на якій показали, що для них сьогодні ідея незалежності та державності є дуже важливою. Люди не просто утверджували відчуття свободи та гідності, а у їхні серця вже дуже глибоко проникла ідея української держави як базової цінності для нашого народу», — переконаний Іван Заєць.

На його думку, Революція Гідності — це поворотна подія в новітній історії тому українці повинні шанувати Героїв Майдану: «Ті люди не знали страху, тому що їхні серця були наповнені великою любов’ю. У сьогоднішньому фільмі ми бачили, як люди йшли „відбивати“ своїх поранених побратимів попри небезпеку. Вони гинули, але йшли на допомогу товаришу, тому що їхні серця були наповнені відчуттями любові не тільки до своєї родини, а й до цілої України».

«Майдан — це логічне продовження боротьби українців за відновлення й збереження незалежності. Адже Революція Гідності унеможливила потрапляння України у сферу впливу Кремля, ця подія — наш перший переможний бій у новітній народній російсько-українській війні за незалежність», — зазначив у розмові із журналістами Олег Пустовгар, активіст усіх трьох майданів — рухівського, помаранчевого і Революції Гідності.

Сцена конференц-зали Полтавського державного аграрного університету була оздоблена майданівською інсталяцією. А при вході експонували виставки світлин Революції Гідності від Полтавського обласного краєзнавчого музею та видань Музею Майдану, частину яких Ігор Пошивайло передав до бібліотеки університету. Зібрання завершилося музичною композицією народного ансамблю «Мал-А-Хіт» «І буде Весна!»

Полтавський офіс УІНП (за матеріалами інтернет-видань та офіційного сайту Музею Революції Гідності)