УКРАЇНА - КОСМІЧНА ДЕРЖАВА: знак оклику чи запитання?

05.04.2017 15:13
Автор: gorozhanin

Напередодні свята дня працівників ракетно-космічної галузі України ми розмовляємо з народним депутатом України Олександром Романовським, який довгий час працював генеральним директором і головним конструктором Науково-виробничого підприємства «Хартрон-ЮКОМ».

 

- Розкажіть, будь ласка, що представляла собою Запорізька філія інституту автоматики, яку запоріжці називали «Пентагон»?

- В 1965 році відомий генеральний конструктор ракетної техніки Сергій Павлович Корольов вишукував можливості створення нових конструкторських бюро для створення апаратури систем керування ракет. Він вибрав Запорізьку філію інституту автоматики, на базі якої в травні 1966 року було створено Філію Конструкторського Бюро Електроприладобудування (ФКБЕ). Це був період, коли активно розвивалася тематика і росли обсяги виконуваних робіт по ракетно-космічному напрямку. Підприємство в перші роки розробляло прилади для телеметричних систем балістичних ракет, потім - складні електронні прилади та системи для ракет-носіїв і космічних апаратів: РКК «Енергія-Буран», КА «Алмаз» , «Цілина», «Океан», «Аракс», «Безпека», «Купон», «Спектр», модулів станції «Мир», першого українського супутника «Січ-1», мікросупутників «Егіптсат» та «Січ-2». До речі на міжнародній космічній станції (МКС) і сьогодні літають прилади системі керування, вироблені в Запоріжжі.

Після розпаду СРСР в результаті численних реструктуризацій тематика і науково-технічний персонал запорізьких підприємств були зібрані в утвореному в 1998 році ТОВ НВП «Хартрон-Юком», що входить до відомої корпорації ПАТ «Хартрон».

- В березні цього року виповнилось 25 років з дня створення Державного Космічного агентства України. З якими ж здобутками підійшла космічна галузь до цієї дати? Чи розвивається галузь сьогодні?

- Яскравий підсумок діяльності - це 140 пусків з 6 міжнародних космодромів ракет-носіїв вітчизняного виробництва, що вивели на навколоземні орбіти 370 космічних апаратів з 25 країн світу. Але, дійсно, виникає питання, чи потрібен нам цей «космос» у країні, що займає 70 місце в рейтингу країн світу по рівню життя?

Сьогодні, маючи чільне 5-6 місце серед космічних держав по кількості запусків ракет-носіїв, Україна набагато відстає по бюджетним витратам на космічну діяльність. Для прикладу витрати НАСА - 18 млрд доларів на рік, Росії - 6 млрд., Європи - 5 млрд., Індії - 1,3 млрд., Ірану - 0,5 млрд., України - до 100 млн доларів в останні  роки.

Та все ж таки підприємства галузі, виконуючи комерційні контракти з закордонними партнерами, здійснюють наповнення державного бюджету. Так, наприклад, тільки одне провідне підприємство галузі - ДП КБ «Південне» поповнило державний бюджет України за 2014 -2016 роки майже на мільярд гривень.

Розвиток космічних технологій є одним із найбільших ефективних засобів стимулювання розвитку високотехнологічних галузей національної економіки, визначальним фактором її конкурентоспроможності. Космічна галузь дозволяє створювати робочі місця для виробництва продукції та послуг з високою доданою вартістю та може стати драйвером переходу економіки країни на п’ятий та шостий технологічний уклад (замість домінуючого третього - поставка сировинних та мінеральних ресурсів). Розгалужена кооперація в галузі може залучити до співпраці до 150 підприємств, дати роботу десяткам тисяч робітників. Крім того, досвід космічних держав світу свідчить, що науково-освітні космічні програми є ефективним засобом залучення творчої молоді до космічних досліджень і дають перспективу в освоєнні перспективних наукових ідей. Інакше можемо втратити свою незалежність як країна.

- Які ж напрямки космічної діяльності ми можемо і повинні розвивати?

 - Приведу тільки два приклади. Весь світ на сьогодні активно використовує орбітальні космічні апарати дистанційного зондування Землі, які дозволяють отримати незалежні дані для оцінки стану озимих культур, визначення видового складу і стану лісів, дистанційного контролю снігового покриву, пошуку родовищ нафти та газу, здійснювати комплексний моніторинг акваторій Чорного та Азовського морів, робити кадастр земель сільськогосподарського призначення. Загальний обсяг ринку таких космічних апаратів оцінюється більш ніж в 1000 штук до 2025 року.

Створення Національної супутникової системи зв’язку дає змогу розмістити на її основі ряд сервісів (телевізійні мовні платформи, телекомунікаційні мережі), забезпечить надання переважній частинні регіонів України послуги сучасного цифрового телебачення високої чіткості, а також мобільного Інтернету. Для державних органів, що здійснюють повноваження у сфері національної безпеки та оборони, буде гарантоване оперативне надання потрібної інформації. Після відмови України від ядерної зброї найважливішим фактором обороноздатності стають ракетно-космічні системи, створення яких є нагальним завданням для переоснащення збройних сил.

У нашої молодої держави небагато можливостей бути лідером в глобальній економіці. Космічна галузь, де багаторічний досвід спеціалістів та високий рівень освіти поки що залишається однією із конкурентних переваг, може забезпечити Україні місце в десятці передових країн та створювати обладнання, що не має аналогів у світі. Треба ясно розуміти, що від жодного партнера, навіть стратегічного, ми не одержимо допомоги в розробці космічних та високих технологій, бо така їхня космічна політика. І тільки істотна підтримка держави є визначальним фактором просування нашої космічної продукції на міжнародних ринках.