Переїзд Адміністрації Президента

11.07.2019 09:55
Гучна заява Президента України Володимира Зеленського про переїзд Адміністрації Президента в будівлю Українського дому й досі залишається однією з найобговорюваніших тем. Хтось виступає за це, хтось – проти. Тож Знай.ua вирішили з'ясувати усі плюси та мінуси цієї ідеї. І, як з'ясувалося, одним з приємних «бонусів» для киян та гостей мегаполісу може стати абсолютне перевтілення центральної вулиці столиці – Хрещатика.

Давайте поцікавимось, які саме моделі оформлення та розміщення урядового кварталу зараз «в тренді» в розвинених країнах світу.

«Якщо ми подивимося, як змінювалися адміністративні центри у столицях різних держав, то ми бачимо, що в Європі прийнято створювати окремі ультрасучасні адміністративні урядові квартали, де концентруються основні держструктури з управління країною. І це зрозуміло, оскільки це розвантажує історичний центр, а рух урядових кортежів не заважає жителям мегаполісу. Не менш важливу роль в сучасному управлінні країною грають комунікації – цифрова насиченість, що забезпечує функціонування урядових установ, яку зручніше створити в локальному адміністративному хабі», – зазначає економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Та обраний для переїзду об’єкт поки до європейського зразку не дотягує. «Концептуально не вирішуються адміністративні задачі, які вирішує хаб: він має бути ізольований і не перешкоджати руху основних транспортних потоків і має створюватися з нуля. В хабах повинна бути ультрасучасна інформаційна інфраструктура і локалізація такого проекту має бути дуже чітку продумана з різних позицій. Якщо маленька Грузія змогла це зробити, і ми змогли б – варто тільки добре продумати всі нюанси», – підкреслює фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Існує й інша модель сучасних перевтілень. Якщо взяти азіатські, африканські та південноамериканські країни, там є мода створювати нові столиці. «Пов'язано це з тим, що крупні мегаполіси, які є фінансовими, економічними і торговими центрами, мають, як правило, постколоніальну історію – це, найчастіше, крупні міста, розташовані на узбережжях океанів чи морів. Як наслідок минулого, тут тісно переплетені корупційні зв’язки старих і нових еліт. Тому перенесення столиці в новостворене місто має антикорупційний ефект: коли обриваються багатошарові, багатоступінчасті переплетення корупційних відносин, які пов'язують бізнес та владу. Те, що в Україні називають «кумівством», – говорить експерт.

Головна особливість такої моделі – створення нового прошарку держпрацівників, не пов’язаних з корупційною елітою. Як підкреслив Олексій Кущ, класичний приклад таких змін – столиця Бразилії та Казахстан. Як варіант, експерт відмітив колишню гетьманську столицю Чигирин – саме там можна було б вдало розміститися.

Реальна причина – прослушка в будівлі

Якщо порівняти обговорюваний варіант потенційного місця розташування АП із вищезазначеними моделями, то він є, свого роду, «гібридним».

«У нас виходить, що відсутня концепція створення адміністративного кварталу, як, наприклад, це було в Грузії під час реформ Саакашвілі. Вийшов якийсь гібридний варіант: виник чомусь Український дім, вирішили посадити дерево, зробити фонтан і скляну прибудову. А подають це як майже потужну адміністративну реформу – створення концепції відкритого адміністративного простору. Переїзд на пару кварталів нижче не змінює суті», – каже фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Швидке та, можливо, не до кінця продумане рішення, на думку експертів, пов’язане з конкретним фактом.

«Скоріш за все, реальна причина полягає у тому, що сучасна будівля АП буквально нашпигована прослуховуючими пристроями. Це ще тягнеться ще з часів Кучми – зрозуміло, що все це обладнання розташовано не під диванами, все зроблено більш конспіративно. Воно і зрозуміло – коли робиш ремонт з нуля, є щонайменше психологічна впевненість у тому, що все чисто. І зовсім інша справа, коли перебуваєш у будівлі і точно знаєш, що тебе прослуховують», – говорить експерт.

Вдале місце – Лівий берег Києва

За словами експертів, адміністративні будівлі краще розміщувати на територіях, віддалених від крупних транспортних магістралей, аби зменшити ризик блокувань руху.

«Створити окремий адміністративний квартал було б краще на Лівому березі. Це дало б, по-перше, імпульс для розвитку в економічному і адміністративному плані Лівобережжя, який зараз переважно є спальним районом. Одразу за урядом туди підтягнулися б офіси крупних компаній, що дало б імпульс жити та працювати саме там. По-друге, Лівий берег ближче до аеропорту – можна було б обрати таке місце, де дуже зручно було б пересуватися кортежам, іноземним делегаціям», – радить Олексій Кущ.

Тим паче, що саме на Лівому березі столиці для цього існують всі можливості.

«Тут велика кількість вільного простору, де можна було б розмістити адміністративний центр, достатньо сучасні комунікації з достатньо технічними потужностями. Тож все можна було б забезпечити і в плані технічних, інженерних, інформаційних комунікацій. І з точки зору безпеки також тут було б краще», – підкреслює фінансовий аналітик.

Парковка під будівлею може спровокувати теракт

Відомий столичний транспортний інженер Віктор Петрук теж вважає, що об'єктивно, Український дім – не краще місце, куди можна було б перевезти Адміністрацію. І причин тому декілька.

«Це – музейне спорудження із певною внутрішньою структурою, яке не пристосована для розміщення кабінетів, тож Іван Юнаков пропонує робити опенспейси. Однак ця, популярна нині модель, є неефективною – фізично далеко не кожен зможе працювати в умовах постійного офісного шуму. Друга проблема – це освітлення: світло потрапляє лише трошки зверху. Знайти рішення архітекторам буде вкрай складно, бо будівля має Національний статус пам’ятника архітектури – реконструювати чи перебудовувати її неможна», – зазначає автор альтернативного проекту трирівневої розв’язки з реверсним розподільчим кільцем на Шулявці Віктор Петрук.

Не менш важливим є питання безпеки, напряму пов’язане запланованою облаштуванням паркувального майданчику. «Смілива пропозиція розмістити паркінг на 130 машиномісць під будівлею, на цокольному поверсі. З таким розташуванням ризик виникнення терактів значно зросте – з'являється можливість підірвати автівку прямо під Адміністрацією Президента. Такий варіант просто неприйнятний», – наголошує транспортний інженер Віктор Петрук.

Мітинги блокуватимуть рух: потрібна реконструкція площі

Є питання, пов’язані з ймовірним блокуванням транспорту. І мова йде не тільки про проведення протокольних заходів – найбільшу загрозу представлятимуть акції протесту. 

«Зараз на Європейській площі ніде помітингувати – там приблизно 1380 квадратних метрів перед домом. Якщо дуже тісно стати, то поміститься максимум 5, 5 тисяч чоловік, а ми знаємо, що у нас може зібратися до 15 – 20 тисяч людей. У таких випадках блокуватиметься і вулиця Грушевського, і Хрещатик», – ділиться з нами архітектор Віктор Петрук. 

Втім, на цей випадок існує запасний варіант – полягає він у переоблаштуванні площі.

«Місця, насправді, тут дуже багато – простір не використовується раціонально. Тут є 3 островки, які даремно пропадають. Якщо перепроектувати Європейську площу, то можна звільнити близько 3600 квадратних метрів – це половина стандартного стадіону по нормам ФІФА. Тоді тут зможе розміститися до 20 тисяч осіб», – говорить транспортний інженер Віктор Петрук.

Хрещатик стане інклюзивним та європейським

У разі переїзду АП та затвердженні перепроектування прилеглої площі, отримають «бонус-плюс» і кияни. Експерти стверджують, що у разі таких змін, одночасно з реконструкцією площі можна осучаснити і туристичну родзинку міста – вулицю Хрещатик.

«Ми давно хочемо перетворити Хрещатик в безбар'єрне, інклюзивне середовище з наземними переходами, велодоріжками та іншими корисними речами. Та Кличко вже неодноразово відмовляв щодо цієї пропозиції. Тож як раз зараз видалась би дуже вдала можливість перевтілити простір від Європейської площі до Бесарабки. Даний проект коштував би не більше 200 млн грн – та цю суму не зрівняти із захмарними витратами, які ідуть на реконструкцію об’єктів за часів мерства Кличка», – підкреслює Віктор Петрук.

Чи відбудеться запланований переїзд, покаже час.